Подорож нетрями...

Цей проект приурочено до 110-річчя від дня народження славетного львівського художника та реалізують за підтримки Міністерства культури України. В експозиції представлено понад 30 робіт із фондів НХМУ, львівських музеїв і приватних колекцій Києва та Одеси. Подія знакова для музею, заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини Міністерства культури України Андрій Гусак зізнався: «Відкрити цю виставку було не дуже легко. Експозиція невелика, але картини рідкісні!»

Роман Сельський — помітна постать у мистецькому середовищі Львова. Він і його родина були носіями аристократичного духу, а їхній дім називали «Салоном Сельських». Особливий вплив на творчість митця мали метафізики, насамперед італійці Джорджо ді Кіріко та Джорджо Моранді. Заступник генерального директора НХМУ з науково-просвітницької роботи Марина Скирда пояснює: «На представлених картинах — цілком реальні речі, але вони наче розчинені у кольорі, більш декоративні, виразні. Художник відкриває духовне у найпростішому, це помітно у побудові композиції. Ось метелики з однойменної картини зображено крупним планом на тлі гори — так глядач розуміє, що сенс буття саме в них — створіннях, які живуть один день».

У ранніх роботах художника вплив європейських митців відчувається найбільше. «Особливості метафізичного живопису — урбаністичність, тема самотності. Сельський розкриває це через пейзажі портових куточків, як, наприклад, у роботі «Пристань» (із приватної одеської колекції). У пізніших полотнах вже промальовується особиста манера художника», — коментує Оксана БАРШИНОВА, завідувач відділу мистецтва ХХ — початку ХХІ століття НХМУ.

У радянські часи львівська школа була одним із осередків живописної свободи, але твори її представників не призначалися для помпезних офіційних вернісажів: «Картини Романа Сельського невеликі за розміром, камерні. Один із періодів його творчості припадає на 1970-ті, час «тихого» мистецтва, коли деякі художники, не лише львів’яни, замість підготовки великих виставок досліджували цікаві для себе явища, вивчали альбоми європейських майстрів», — розповідає Марина Скирда.

— Колористика, форма та стиль майстра захоплюють, — зізнається старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України Тетяна ГАРДАШУК. — А ще усвідомлюєш, з одного боку, вкоріненість українського малярства у національний ґрунт, а з іншого — його спорідненість із європейським мистецтвом...

Виставка триватиме до 18 серпня.

Днями у НХМУ відбулися перші літературні читання «Музей. Summertime»: радіоведуча Соня Сотник «пригощала» слухачів «Кульбабовим вином» Рея Бредбері. Подібні зустрічі триватимуть раз на тиждень до кінця літа. Їхня мета — навернути людей до музею та «інтелігентських забав» узагалі.
Ще один проект пов’язаний із соцмережами: «Творчість багатьох українських митців другої половини ХХ століття неможливо уявити без Седнева. Там є Будинок творчості і відпочинку Спілки художників України. Ми вирішили щотижня викладати у соцмережі якусь роботу, пов’язану із Седневим та цікаву інформацію про неї. А у суботу будемо запрошувати людей до цієї картини, щоб обговорювати її, і так до кінця літа», — обіцяє Марина Скирда.