Подорож у царство кераміки

Двері прочиняються — і немов потрапляєш у казку. Чудернацькі дракони, могутні коні з наїзниками, чудовиська з лагідними очима, нафантазовані дитячою уявою звірі, птахи, риби, свищики, підсвічники, вази — і все це виліплено з глини! Ця різноманітність заворожувала, навіть було боязко поворухнутись (роботи стоять скрізь — на столах, шафах, підвіконні), щоб не зачепити якийсь дитячий шедевр. А завідувала всім цим царством Ірина Плєхова — художник, який працює в жанрі народного керамічного сувеніру і є викладачем гуртка художньої кераміки, який діє при Палаці дитячої та юнацької творчості у Дніпровському районі Києва.

Педагог нагадала, що ця українська народна декоративна скульптура бере початок із давніх часів і у наших пращурів слугувала посудом. А зараз у класі представлена скульптура, яка уособлює мрії сучасних юних скульпторів у глині. Ірина Леонідівна раніше працювала в архітектурному журналі, співробітничала з видавництвом «Веселка», створювала ілюстрації та макети для дитячих журналів «Малятко» й «Барвінок». Та якось зайшла в гості до своєї подруги, яка працювала в художній школі з дітьми, і відчула, що прийшла немов додому... Уже більше 25 років вдосконалює художник-педагог свої технології обробки глини.

За словами Плєхової, скульптури передають настрій і характер майстра, тому для того, щоб виріб радував у майбутньому, не треба сідати за роботу в поганому настрої, а тим більше — примушувати себе ліпити. Невичерпні образи майстрині дарує її вроджена внутрішня фантазія.

Своїм же маленьким вихованцям-керамістам Ірина Леонідівна щедро видає ангоби та глазурі для традиційного розпису скульптур. «У майстра не має бути від них ніяких секретів, вчити треба відверто, — вважає Плєхова. — Усе, що зроблено попередніми майстрами, — це наша спадщина, і не потрібно соромитись повторити побачене, тому що ви обов’язково відкриєте щось своє й підете далі».

Свої уроки Ірина Леонідівна починає з малювання, для того, щоб діти зрозуміли форму, щоб вірно її визначили, навчились малювати і людей, і звірів, а далі вже створювати скульптури. Особливість виліплених дітьми фігур у гуртку Плєхової — у тому, що всі скульптури всередині порожні.

Вихованці гуртка активно приймають участь у виставках (а деякі роботи навіть представлені в музеях, зокрема у Пирогові й Музеї Тараса Шевченка). До себе на заняття Ірина Леонідівна бере всіх бажаючих, яким цікаво навчитися працювати з глиною. У кожну дитину майстриня вкладає душу, вчить усіх яскраво сприймати світ, а свої творчі фантазії втілювати у керамічних роботах.