Порохове мистецтво

Особливість нещодавно відкритого в Донецьку Фонду «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив» у тому, що він працює на локальному рівні та з місцевим індустріальним матеріалом. При цьому роботи «Ізоляції» націлені на глобальний вимір. Таким став проект «Цай Гоцян — 1040 метрів під землею», представлений до Дня шахтаря. Саме шахтарська тематика є центральною в цьому арт-проекті.

Частенько шахтарі не хочуть говорити про себе і про свою роботу. Їхні руки інколи такі чорні, що їх уже не відмити. І якщо в шахту йде 18-річний хлопець, то звідти повернеться вже посивілий чоловік, зі зморщеним обличчям. Навіщо вони туди йдуть і наскільки тяжка там праця, можна прочитати на їхніх обличчях. Саме портрети шахтарів обрав Цай Гоцян для спільного проекту з Фондом «Ізоляція» після свого візиту на одну з шахт Донецька навесні цього року. Весь цей час він працював разом із місцевими художниками, щоб створити 27 «Пам’ятників на плечах». Таку назву має серія порохових портретів шахтарів вугільної і соляної шахт, на яких чітко видно долю кожного з героїв. Дуже символічне те, що картини «спалювалися». Адже малюючи порохом, художник грав із вогнем так само, як наражається на небезпеку шахтар, опускаючись у лаву. Полотна представили у величезних рамах, у яких раніше були портрети радянських вождів, під ними насипали купи солі й антрациту. Тож, щоб їх роздивитися, треба було подолати ці купи.

Інсталяції — початок спільного проекту Фонду з китайським художником. У рамках цього проекту також планується презентація арт-книжки українського художника Павла Макова «Донроза», показ кінохронік, велоакція, а також освітні лекції.

КОМЕНТАРI

Вікторія ІВАНОВА, організатор проекту «Цай Гоцян — 1040 метрів під землею», Фонд «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив»:

— Можна звернути увагу на те, що культурний розвиток Донецька був досить маргінальний. Основний акцент був на індустрії. Дуже важливо, щоб культура в такому регіоні розвивалася не за ініціативою зверху, а виходила від самих жителів цього регіону. Головний чинник, що її супроводжує, — єднальний. У Донецьку суспільство заполітизоване й поділене на соціальні групи. Саме тому ми залучили до роботи над нашим проектом місцевих художників і волонтерів, які допомагали Цаю створювати картини.

Цай ГОЦЯН, художник (Китай — США):

— Під час роботи над проектом були об’єднані зусилля багатьох людей.

Павло МАКОВ, художник (Україна):

— Жодне мистецтво не здатне спровокувати, приголомшити або злякати людину так, як може це зробити життя. У боротьбі з життям ми завжди програємо. Але є й інше мистецтво. У своїй нобелівській промові Йосиф Бродський сказав: «Світ, напевно, врятувати вже не вдасться, але окрему людину врятувати можна». Мабуть, до цієї людини, яку можна врятувати, мистецтво й звернене. В соцреалізму були завищені амбіції, але мистецтво не змінює світ, воно певною мірою його відображає, воно допомагає виживати.

Фабіо КАВАЛУЧЧІ, директор ЦСМ «Уяздовський замок» (Варшава, Польща):

— Я видамся утопістом, сказавши, що мистецтво може змінити світ. Принаймні, воно здатне змінити життя, змінити мислення. А світ це те, що ми пізнаємо за допомогою думки. Цай Гоцян належить до таких митців, які здатні змінювати світ. У його проектах закладене те, що сприяє взаємодії несумісних речей, світу, Всесвіту, створенню неможливих проектів. Тому я вважаю, що мистецтво може змінити думки, а отже, змінити світ.