Постачальник радості

У захоплюючому вирі футбольного життя три дні, коли проходив вдруге міжнародний футбольний турнір пам’яті Валерія Лобановського, пролетіли як мить. Триває боротьба у чемпіонаті країни, незабаром фінали єврокубків і Кубку України. А футбольні гурмани вже смакують супервидовище — Євро-2004. Чим став для нашого футболу Меморіал Лобановського?

КОНКУРЕНТ МОСКВІ

Багато хто із тренерів, фахівців та журналістів порівнювали київський турнір, в якому цього разу грали чемпіони чотирьох країн колишнього Союзу, із Кубком Співдружності, що проходить щороку у московських манежах. І хоча порівняння було здебільшого на користь Києва, навряд чи організаторам турніру слід прагнути зробити столицю України місцем змагання кращих пострадянських команд. Загалом цікаве, таке змагання має одну серйозну ваду: найсильнішою командою пострадянського простору, як свідчать міжнародні рейтинги, є київське «Динамо». І якщо динамівці гратимуть на повну силу, то переможця Меморіалу Лобановського серед команд екс-СРСР можна буде назвати на двадцять років вперед.

Це довів і звітний турнір. Маючи у своєму розпорядженні три десятки кваліфікованих виконавців міжнародного рівня, кияни без проблем розтрощили у фіналі втомлених півфіналом і київськими враженнями чемпіонів Молдови — 4:0. Тираспольський «Шериф» був задоволений тим, що не пропустив більше. Вже з середини тайму фінальний матч являв інтерес хіба що для тих, хто хотів краще роздивитися гру динамівських резервістів. З огляду на це Києву навряд чи слід прагнути стати столицею пострадянського футболу. Наш курс — в Європу!

ДЖЕРЕЛО РАДОСТІ

Коли під час урочистого відкриття турніру хвилиною мовчання вшановували пам’ять Валерія Лобановського, в цій хвилині вже не було так багато трагічного. Справа Лобановського живе, що підтверджують успіхи його команди, заповнені стадіони, і тисячі хлопчаків, які пішли до футбольних секцій, які грають у футбол на шкільних і дворових майданчиках. Ім’я Лобановського вже увійшло в історію, до його пам’ятника прийде і буде приходити чи не кожен гість Києва. Турнір його імені пройшов уже вдруге. Федерація футболу показала, що може провести міжнародні змагання на високому рівні. Тепер час піднімати рівень учасників турніру.

Лобановського пам’ятають і шанують не тільки в Україні і Росії. Аби турнір пам’яті великого тренера був гідний досягнень його команд, варто лише перенести термін проведення змагань на липень і запросити провідні європейські клуби. І тоді Меморіал Лобановського приноситиме радість не тільки футболістам і уболівальникам колишнього Союзу, а й усієї Європи.