Про добрих стюардів, швидких «Вільямсів» і бідного фіна

Ось і на минулому Гран-прі Європи в німецькому Нюрбурзі «Феррарі» п’ятикратного чемпіона світу добралася до фінішу аж п’ятою. Але, якщо по совісті, Шумі чотири очки подарували стюарди перегонів, які підштовхнули болід німця, коли той забуксував у гравійній пастці після зіткнення із Монтоєю в останній третині перегонів. Хоча, можливо, те, що подарували одні, віднімуть інші. Загальновідомо, що допомагати болідам ззовні заборонено й карається дискваліфікацією. Але Міхаель, ймовірно, сподіватиметься на свій авторитет і на здоровий глузд Берні Еклстоуна з товаришами. Адже ініціатором зіткнення став колумбієць, який підставив свій болід під ідеальну і єдину траєкторію чемпіона світу. Проте це було вже наприкінці на рідкість бурхливих перегонів.

Уперше з поул-позиції в своїй кар’єрі стартував Кімі Райкконен (МакЛарен). Міхаель розташувався на другому полі стартової гратки, а його брат на третьому. Далі йшли Монтоя (Вільямс), Барікелло (Феррарі), Труллі (Рено). Зі старту без пригод відправився на дистанцію, мабуть, лише Райкконен, який, до речі, всупереч прогнозам у неділю їхав на старому й «надійному» МР-4-17. Вісімнадцята версія «мерседесівського» двигуна з’явиться, як твердять у самій «стайні», лише у вересневих перегонах у Монці. Можливо, механіків примусить поквапитися виліт Райкконена з траси на 26-му колі через проблеми з двигуном. А до того моменту фін був уже майже в 10 секундах від найближчого і головного свого суперника Міхаеля Шумахера і його брата Ральфа... Але, на жаль, Кімі повернути собі лідерство в загальному заліку, яке він втратив у Канаді, в цей день йому не вдалося. Ще один удар по престижу «МакЛарена» завдав «вічний другий пілот» Девід Кулгард, що не зумів вчасно загальмувати перед болідом Фернандо Алонсо (Рено). Проте боротьба тоді йшла лише за п’яте місце в перегонах, тому боси «стайні» зовні залишалися після інциденту цілком незворушними. Більше за всіх від цього сходу виграв Міхаель Шумахер, який перемістився з шостої позиції на п’яту. А його брат Ральф до того часу мав перед мультичемпіоном вже відрив у хвилину і до фінішу наростив його до хвилини й шести секунд. Монтоя, який «буцнув» Шумахера і позбавив його як мінімум подіуму, спокійно приїхав другим із відставанням у трохи більше аніж 16 секунд. Але все ж представництво «Феррарі» на подіумі забезпечив Рубенс Барікелло, який дістався до фінішу за 39 секунд після молодшого Шумахера. Четвертим приїхав прогресуючий на очах Алонсо, який зовсім не загубився в компанії іменитих колег і теоретично ще цілком може поборотися за чемпіонство. Добре, що система нарахування очок цьому сприяє. Проте чути розмови і про її недоцільність. Зокрема, Міхаель дивувався, як узагалі виходить, що гонщик, який виграв чотири гонки, тобто він, і той, у кого на рахунку одна перемога (Райкконен), можуть реально боротися між собою.

Тепер же в чемпіонаті з’явилося відразу декілька інтриг, найголовнішою з яких є спір за Кубок конструкторів і чемпіонську корону гонщиків відразу трьох команд. При всій повазі Алонсо зі своїм малопотужним «Рено» вклинитися в боротьбу з «Феррарі», «Вільямсом» і «МакЛареном» навряд чи вдасться. Ще одна інтрига — чи зможе «Вільямс», який довго запрягав, зате біля середини чемпіонату поїхав так, що й «Феррарі» не наздогнати, зберегти такий чемпіонський стиль водіння. Адже на відміну від конкурентів — Баррікелло і Кулгард виконують роль явно других пілотів — обидва гонщики «Вільямса» амбіційні й повні рішучості виграти перші для себе й команди титули.

У заліку пілотів Шумахер хоч і не набагато, але все ж зміцнив своє лідерство: 1. М. Шумахер — 58 очок; 2. К. Райкконен — 51; 3. Р. Шумахер — 43; 4—5. Алонсо —Монтоя —39; 6. Баррікелло — 37.

Місце команд у Кубку конструкторів: 1. «Феррарі» — 95; 2. «Вільямс» — 82; 3. «МакЛарен» — 76; 4. «Рено» — 52.