Про немасові фальсифікації в українській гімнастиці
Війна за крісло президента Федерації гімнастики України не вщукає з 24 грудня минулого року. Тоді на звітно-виборчій конференції з перевагою всього в один голос (50 на 49) претендентка на посаду — Стела Захарова — випередила чинного президента Ігоря Коробчинського. Таким чином, президентом стала олімпійська чемпіонка-80, а Ігор Олексійович був затверджений на посаду віце-президента.
Чемпіон Барселони з таким рішенням не погодився й подав до суду, мотивуючи це тим, що під час голосування були порушені процедурні норми. Зокрема, від Харківської області отримали бюлетені й голосували два представники від чоловічої спортивної гімнастики, хоча, згідно із законом, це право мав один делегат. А делегат від Львівської області (аеробіка) покинула прес-конференцію безпосередньо перед голосуванням і бюлетень не отримала зовсім.
У вівторок на прес-конференцію в спорт-барі «Планета- Спорт» Ігор Коробчинський прийшов зі значною групою підтримки. На боці екс-президента виступили Лілія Подкопаєва, Ірина Дерюгіна, Валерій Гончаров і патріарх української гімнастики Борис Шахлін. Власне, всі їхні висловлювання можна було сприймати як акцію залучення громадськості до цієї проблеми, тому що остаточного рішення суд поки не виніс. Нині триває боротьба юристів, що залишає відчуття легкого дежа вю. Сторона, що програла, на чолі з Коробчинським заявила про фальсифікації (щоправда не масові. — Авт. ) виборів президента. Суд виніс вердикт про те, що припиняє виконання пункту 4 звітно- виборчої конференції (про вибори президента ФГУ). Захарова зі своїми юристами добилася скасування цього рішення, на що відразу ж юрист Коробчинського подала апеляційну скаргу. Поки суд її не розглядав. Але це буде розгляд не по суті, а тільки клопотання. Така-от хронологія подій. І не було б тут нічого незвичайного, звичайна господарська тяжба, але сторони встигли так посваритися за останні півтора місяця, що фраза «нічого особистого» звучить неактуально. Для Коробчинського, Гончарова та інших усе це дуже навіть особисто. Особливо після того як Захарова в пресі розказала про те (за словами потерпілої сторони), що вона не вважає своїх опонентів справжніми олімпійськими чемпіонами й що свої медалі вони завоювали випадково. Олімпійський чемпіон Афін Гончаров на це резонно зауважив: «20 років у гімнастиці, з яких я 15 майже безвилазно провів на базі в Кончі-Заспі, це також випадковість?!» Лілію Подкопаєву не влаштовують методи «обробки» делегатів Захарової. За словами Подкопаєвої, це були зустрічі з обіцянками, подарунками тощо. Ірина Дерюгіна зазначила, що радила Стелі, яка не має досвіду роботи на керівних посадах, кілька років підучитися, побувши віце-президентом, а Борис Шахлін прямо сказав, що «Захарова захотіла увійти до Федерації через вікно». Усі присутні зійшлися на думці, що поведінка Захарової останнім часом була неетичною.
Головну ж проблему всієї цієї судової «опери» озвучив Борис Шахлін, який сказав: «Не дай Боже нам втратити із цими тяжбами рік-два. Тоді в Пекіні нам робити буде нічого». Мається на увазі як і напівхолостий перебіг тренувального процесу, так і зниження авторитету на міжнародному рівні. Світові федерації подібні внутрішні «розбірки» не вітають, підкреслив Шахлін, що може виразитися не лише в «ноті», а й у конкретних оцінках суддів. Проте Коробчинський стверджує, що роботу ФГУ не порушено. Слабо віриться, якщо враховувати, як стверджують учасники прес-конференції, що Захарова вилучила у Федерації печатку. Ставити її тепер може тільки вона, незважаючи на те, що саме у Коробчинського залишилося право підпису під усіма документами (без печатки недійсними).
Ситуація здається майже патовою. Зрозуміло одне, що працювати разом двом колись видатним спортсменам, а нині заклятим опонентам на управлінському шляху буде неймовірно складно. Навіть незважаючи на те, що Коробчинський сказав, що він людина толерантна й у будь-якому разі працюватиме на благо української гімнастики... Захарова стверджує те ж саме.
