Письменник — комп’ютер
Уперше автором роману про кохання стала не людина, а весь текст роману написано за три доби.
Обсяг «бездоганного роману» — близько 300 сторінок. Жанр — драма, яка переходить у трагедію. Місце дії — маленький острів. Час — дуже схожий на наші дні. Вісім персонажів на становищі курортників — Анна Кареніна, Вронський, Каренін, Доллі і Стіва Облонські, Левін, Кіті і якийсь пан Ікс. Хоча ні, є ще дев’ятий персонаж — Море, воно органічно бере участь у дії, а його характер і настрої виписано комп’ютером особливо любовно. Але до чого тут Лев Толстой? На переконання видавців, «Анна Кареніна» — найкращий любовний роман. Тому цю книгу й запропонували комп’ютерові як зразок. У залізні мізки заклали статистичну вибірку з класичного тексту — все, що стосувалося «особистих справ» героїв, їхньої лексики, звичок, характерів, зовнішності. Зате сюжет майбутньої книжки не повинен був мати нічого спільного з класикою. Видавці вигадали головні події та через програму запропонували їх комп’ютерові.
До речі про програму. Над її створенням працювали вісім запрошених одним видавництвом програмістів із Санкт-Петербурга та Ізраїлю. Перша версія роману, видана комп’ютером, справляла, м’яко кажучи, важке враження. І лише друга версія — з урахуванням коректування сюжету та програми — виявилася придатною для редакторського виправлення... У кінцевому підсумку «бездоганний роман» обійшовся видавництву недешево. На видачу тексту комп’ютер витратив троє діб, а всього на випуск книги пішло півтора року. Окрім програмістів над «Справжнім коханням» працювала команда редакторів — вісім осіб...
Комп’ютерна програма PC Writer 1.0, розроблена в пітерському видавництві, — продукт ексклюзивний. Це «перша ластівка», спроможна, як запевняють розробники, «створити текст літературного твору за всіма класичними канонами на основі таких початкових даних: сюжет будь-якого роману — повісті — оповідання чи оригінальний синопсис; зразок стилю письменника; час і місце дії».
Яке майбутнє в програми? Говорити рано. Не виключено, що вона піде в небуття як дослідний «сирий» продукт, пишуть izvestia.ru. Проте цілком можливо, що вдосконалена її версія надійде в продаж, і професійний літератор зможе скористатися нею для полегшення своєї праці.
П’ЯТЬ ДОСЯГНЕНЬ ШТУЧНОГО РОЗУМУ
1. Складає вірші. 2002 року в Державній Третьяковській галереї виступав комп’ютер «Кібер-Пушкін 1.0 beta». Програма російських комп’ютерників створювала вірші. Щоправда, вельми туманні за значенням і з жахливими орфографічними помилками.
2. Не програє в шашки. У липні 2007 року в Канаді було створено Chinook — непереможну програму для гри в шашки. 50 комп’ютерів майже 20 років аналізували 50 мільярдів шашкових позицій і всі можливі варіанти закінчення гри. Нарешті програма навчилася з будь-якої ігрової ситуації знаходити вихід, що приводить до перемоги або до нічиєї. Тепер обіграти її неможливо.
3. Перемагає шахових гросмейстерів. 26 листопада 2006 року комп’ютер виграв у людини і в шахи. Жертвою штучного розуму став російський гросмейстер міжнародного класу, абсолютний чемпіон світу Володимир Крамник. Програма Fritz 10 поставила знаменитому шахістові мат, хоча здавалося, що Крамник, який грав чорними фігурами, володів ініціативою. Але на 34-му ходу чемпіон помилився і замість того, щоб атакувати королем білого коня, зіграв ферзем. Машина прорахунку не пробачила.
4. Оживляє Джоконду. У вересні 2006 року комп’ютерна програма проаналізувала довжину обличчя й рук Мони Лізи та з’ясувала, що її зріст — 168 см. Потім комп’ютер відтворив форму черепа зображеної на картині пані та змоделював її голос. Портрет вимовив: «Я Мона Ліза. Моя істинна сутність прихована таємницею». Програма також з’ясувала, які емоції виражає загадкова усмішка Джоконди. Дама з картини Леонардо да Вінчі була на 83% щасливою, на 9% — такою, що переживає почуття огиди, на 6% — переляканою і на 2% — злою.
5. Перекладає з собачої мови. На початку цього року угорські вчені оголосили про те, що створили комп’ютерну програму, спроможну перекласти собаче гавкання людською мовою. Вона розрізнює шість емоційних станів: самотність, гра, гонитва за м’ячем, бійка, зустріч з незнайомцем, радість від майбутньої прогулянки. Щоправда, поки що комп’ютер розпізнає правильно лише 40% реакцій.
КОМЕНТАР
— Загальна ідея штучного інтелекту полягала в тому, щоб зробити комп’ютер, який поводиться, як людина, розповів викладач Відкритого інституту лінгвістики РДГУ Артемій Котов. — Це так званий критерій Тьюрінга — коли людина в спілкуванні з машиною не може зрозуміти, спілкується вона з програмою чи з людиною. До штучного інтелекту поставилися свого часу з великим ентузіазмом: почали робити автоматичні моделі доведення теорем.
Є сучасна спроба — створити емоційний інтерфейс. Раніше всю увагу приділяли логіці. Тепер переключилися на емоції: людина може ще й лякатися або несхвально дивитися на когось. У рамках цих досліджень одним із завдань був машинний переклад, складання дайджестів текстів. Технології, які використовуються зараз, скоріше не лінгвістичні, а статистичні. У 1970—1980-ті були спроби писати вірші за допомогою комп’ютера, римуючи «кров і любов». Уже років 20, як на все це махнули рукою.
Мабуть, написання роману в петербурзькому видавництві також ґрунтувалося на статистичних алгоритмах. З погляду свіжості ідеї, це середина ХХ сторіччя, з погляду спроби створити щось подібне — 1970-ті роки, а ось продати результат — уже новинка XXI сторіччя.
