Пиво, друзі, вихідний...

Минулої суботи експоцентр «Україна» був переповнений любителями янтарного напою з пишною піною. Пониження градуса (на вулиці) явно для них не було на заваді (на відміну від тих самих виробників, які з настанням осені починають активно піарити свій товар із єдиною метою — підвищити обсяги продажу, що знизились).
Того дня планку було взято: рідина лилася просто рікою, і кількості бочок, декалітрів й іншого було не злічити. Вже на вході тих, хто прийшов потішити свої шлунки, зустрічали ряди усякої закуски. Навантажившись копченим лящем, таранькою й іншими риб’ячими сушеностями, прихопивши склянку креветок, народ перетікав від одного стенду до іншого, штовхався у чергах й окуповував вільні столики. Проте зайнятими виявлялися й газони з фонтанами. Уже через кілька годин після відкриття виставки відвідувачі набували однаково хорошого настрою, амбре і ходи. Подекуди все ще вишиковувалися за повітряними кулькам — для діток, які нудьгували на цьому святі. Десь насолоджувалися грою оркестрів, кислотними штучками місцевих ді-джеїв та веселими пісеньками юних панянок. Але здебільшого люди уже не потребували масовиків-витівників, хоч конкурси на зразок «До дна і швидше» користувалися чималою популярністю. Так само як і караоке за призи (все ті самі пляшки пива). Там можна було помітити конкурентів, які навідувалися в гості один до одного. Хоч кожен був упевнений: його пиво — найнай.
— Так це правильно, — міркує колоритних розмірів чоловік на iм’я Роман. — Адже в нього вкладають душу! Хороше пиво повинне бути чистим, обов’язково світлим (темне — це вже не пиво). Обов’язково холодним та з ранку. Але зрідка, зі сміхом уточнив він. Я, звичайно, люблю його — подивіться на мою вагу. Міг би легко позбутися кілограмів десяти, якщо б не пиво. Але я собі цей недолік прощаю.
І видає аргументи на користь пивопиття — його варто пити, тому що сьогодні, особливо в Україні, віддають перевагу важким напоям. А самого поняття «пивний алкоголізм», яке так стурбувало світ сьогодні, для Романа взагалі не існує.
— У нас в Україні сьогодні виготовляють близько двохсот сортів пива, — розповідає Олександр Романчук, також представник одного із заводів. — А започаткували вітчизняне пивоваріння на Львівщині. Найпопулярніше — це світле пиво. Це прекрасний напій — він і заспокоює, і бадьорить, і збуджує. Але пити його потрібно без закуски — як знавець кажу.
Уже правильно — тепер на кожного покупця є свій смак, своя марка. Чи то суто українська марка чи всесвітньо відомі бренди Данії або Бельгії, зроблені у нас. Вибір — завжди на руку покупцю.
Ну, а що стосується цього фестивалю — він вдався вже хоч би тому, що всі залишилися задоволеними. Торговці — виручкою, виробники — контактами (а крім продажу самого напою, виставляли ще й специфічне обладнання — у сусідньому павільйоні). А простий люд радів звичній радості — пиво, друзі, вихідний.