Санаторій д ля чотириногих
Наших безпритульних тварин «підгодовують» міжнародні гранти![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20020424/476-6-1.jpg)
Проблема безпритульних тварин, на жаль, є болючою проблемою для України. На сьогодні неможливо назвати точну кількість таких тварин на вулицях міст. Місцеві органи влади намагаються взяти проблему під контроль, проте їхні засоби важко назвати гуманними. Та, на щастя, є люди, яким ця проблема не байдужа. Яскравим прикладом цього є Тамара Тарнавська — президент товариства захисту тварин «SOS». Товариство, зареєстроване Мінюстом України 1994 року, є членом Всесвітнього товариства захисту тварин — WSPA та Британського Королівського товариства RSPSA, що виступає проти жорстокого ставлення до тварин. Силами «SOS» та на пожертви громадян Західної Європи на місці колишньої скандальновідомої шкуродерні бiля села Пирогово було побудовано перший в Україні притулок. Власне, й функціонує притулок переважно завдяки міжнародним грантам — з бюджету «SOS» не отримує жодної копійки. Щоб детальніше розповісти про життя тварин, покинутих напризволяще, «День» побував у гостях у Тамари Тарнавської.
Біля воріт притулку нас зустрів веселий пес і провів усередину. Там ми й зустрілись з Тарнавською, яка, привітавшись, люб’язно запропонувала чашечку кави. Тамара за фахом журналіст. Створюючи притулок для бездомних тварин, вона думала не тільки про їхнiй захист, у неї також на меті було дати можливість суспільству усвідомити, що ми є частинкою природи і не варто руйнувати її. Навчити любити, піклуватися, ставитися з відповідальністю до братів наших менших. Це своєрідний журналістський хід, мета якого — прищепити людям гуманне ставлення до всього живого, що їх оточує.
Всього у притулку проживають 350 собак та 128 котів. Живуть вони у досить просторих вольєрах, стіни яких розмальовані барвистими малюнками. В одній клітці утримується по 10 — 12 тварин. Кожна собака має окрему будку, а для котів споруджено триповерхові ліжка з м’якими матрацами. Посуд у клітках переповнена їжею. Вражає надзвичайна чистота та порядок, все на своїх місцях і нічого зайвого. Також окрім мисочок з харчами та «ліжок» є спеціальні іграшки. Годують там, що називається, донесхочу — Педігрі та Віскас, а також тим, що приносять із собою з дому працівники притулку.
Доглядають за чотириногими мешканцями люди, які живуть неподалік, — у сусідніх селах. Є свої ветлікарі, котрі не тільки лікують тварин, але й проводять їх стерилізацію. Зараз вже простерилізовано близько 8000 собак та котів.
До притулку тварини потрапляють різним шляхом. Найчастіше до товариства «SOS» надходять дзвінки, що за тiєю чи іншою адресою є бездомна або збита машиною тварина. Тоді співробітники організації негайно виїжджають на місце виклику. Приходить «SOS» на допомогу й тоді, коли сім’я не взмозі більше утримувати домашнього улюбленця. Якщо до притулку потрапляє хвора або поранена тварина, ветлікарі борються за її життя до останнього. І тільки в тому випадку, коли всі вжиті заходи виявилися марними, бідолаху безболісно присипляють.
Організація «SOS» видала підручник для школярів та студентів, щоб пропагувати серед молодого покоління хороше ставлення до чотириногих. Як казав Б. Шоу: «Тільки у нерозвинутих країнах погано ставляться до тварин».