«Секрети» чемпіонки

7 квітня — Всесвітній день здоров’я, а в неділю у Києві на Хрещатику відбудуться урочистості, в яких братиме участь Школа спортивної ходьби Олександра Шимка. Цим видом спорту можна займатися у будь-якому віці. Вихованці відомого тренера не тільки підтримують здоров’я, а й здобувають перемоги на змаганнях ветеранів. «День» зустрівся із чемпіонкою Європи 2010 року Любов’ю Шимко. На чемпіонаті Києва серед ветеранів, який цього року проходив у легкоатлетичному манежі Республіканського вищого училища фізичної культури, вона стала переможницею у віковій категорії понад 60 років. А на днях спортсменка повернулася з Бельгії (місто Гент), де на Чемпіонаті Європи серед ветеранів (у приміщенні) виборола «срібло» у ходьбі на три кілометри, а на п’ятикілометровій дистанції — «бронзу». І це при тому, що брала участь у змаганнях із високою температурою!

Любов Іванівна — тоненька, прудконога і тендітна, немов балерина, жінка виглядає набагато молодшою за свій вік. Цікаво було дізнатися, які секрети її майстерності, молодості та чарівності. Уявіть наше здивування, коли довідалися, що Л. Шимко — новачок у спорті. Вона почала займатися ходьбою вже в пенсійному віці, бо хвороби «дістали», та вже через деякий час стала випереджати навіть досвідчених спортсменів...

ГЕТЬ, ПІГУЛКИ!

— Я народилася 1949 року, — розповіла «Дню» Любов ШИМКО. — Зараз вже на пенсії, але ще працюю, викладаю англійську мову в Київському ліцеї №21. Фізкультурою ніколи в житті не займалася. З дитинства навіть швидко ходити не могла — щойно прискорювала крок, починало боліти у боці. Через це оберігала себе, намагалася якомога повільніше рухатися. Та з віком з’явилися проблеми зі здоров’ям. Думала що ліки, пігулки, харчові добавки допоможуть перемогти хвороби. Та де там! Симптоми тимчасово зникали, а потім все поверталося. А грошей скільки витратила на ліки за своє життя! Чоловік (заслужений тренер України Олександр Шимко. — Н.З.) роками агітував: «Спробуй ходьбу!». Та хіба чоловік авторитет для дружини? Врешті-решт, після чергового гіпертонічного кризу, а ще через те, що вже до свого кабінету на другому поверсі не могла піднятися без перепочинку (таким сильним був деформуючий артроз), я зважилась прийти на тренування.

Перший крок — найскладніший. Але чоловік зробив хитрий подарунок до мого дня народження — зібрав групу таких, як я, бідолах і влаштував тренування. Спробувала потроху ходити. Вже після першого заняття настрій покращився. На подальші тренування йшла із задоволенням. Поступово втягнулася та звикла. Перестали боліти коліна, поліпшилося самопочуття. З’явилися нові друзі. Про тиск взагалі забула. Я зрозуміла, що жодні пігулки мені так не допомагали, як ходьба. Вона для мене стала пігулкою №1. Зараз почуваюся цілком здоровою. Тепер і сама агітую за здоровий спосіб життя, за те, щоб люди займалися ходьбою. Не бігом, а саме ходьбою, бо при ній працює значно більше м’язів...

Нещодавно в усіх ЗМІ пройшла новина — на уроці фізкультури померла дівчинка. Є чутки, що фізкультуру в школі можуть відмінити. Я з цим категорично не згодна. Яким же тоді виросте майбутнє покоління? Обмежувати дітей у русі — злочин! Так кажу, бо колись сама себе обмежувала і до чого докотилася. Існує закон природи: те, що не працює — відмирає. Можливо, для слабких і хворих біг варто замінити на ходьбу.

ВІДЧУЙ СМАК ПЕРЕМОГИ

— Після кількох місяців тренувань відчула в собі те, що називають надлишок енергії, — продовжує Любов Іванівна. — Мені захотілося чогось більшого, ніж просто тренування. Вирішила вийти на змагання: спочатку — в Києві, потім на чемпіонаті України. Хороші виступи додали наснаги. Захотілося ще більшого, і 2007 року поїхала на чемпіонат світу до Італії. У моєму заході були представниці 38 країн. Всі колишні спортсменки, сильні й досвідчені. Я фінішувала 15-ю. Для одного року занять це було добре. Вперше відчула смак перемоги (головне, над собою). Мені так сподобався азарт боротьби, що вирішила займатися наполегливіше. На зимовому чемпіонаті Світу (2008 р., Франція) я вже четверта! А торік, в Угорщині, на чемпіонаті Європи на дистанції 5 км була третьою, після Галини Ніколаєнко (Харків) і Антоніни Тишко (з нашого київського осередку ходьби), на 10 км дистанції посіла особисте друге місце, а в командному заліку (разом із Ніколаєнко та Карєбіною) стала чемпіонкою Європи. Торік Україна здобула 31 медаль, 14 — в активі ходаків (10 із них тренуються за методом Шимка). Тренеру відомі такі секрети, що взявши їх на озброєння, ми дивуємо своїми досягненнями тих, хто тренується у рази більше і довше, ніж ми. До речі, він не вважає нас спортсменками.

Іноді мені спадає на думку, що спортивна ходьба стала моєю другою професією. Я навіть книжку написала: «Старі, товсті, болящі?!.. За мною руш ходьбою!», в якій розповіла про свій шлях від хворої до здорової людини. Про те як перейшла на «свої» (за біоритмами) продукти, почала пити воду, правильно рухатися, завдяки чому навіть зовні змінилася — схуднула на 22 кг!

ВОДА І РУХ

— Наш тренер понад 25 років займається місяцевими ритмами й за датою народження розробляє найкращий режим тренувань, рекомендує індивідуально корисні харчі. Їсти все підряд — помилка, — підкреслює Шимко. — До кожного організму треба підходити індивідуально: якісь продукти корисні, якісь призводять до проблем зі здоров’ям. Я їм рис, гречку. Зрідка — шматочок сала з чорним хлібом. Уникаю булочок, замість картоплі вживаю топінамбур. Поважаю рагу: морква, селера, буряк, цибуля, три-чотири види капусти. Готую хвилин 10—15. Наприкінці додаю куркуму, перчик, прянощі. Огірки й помідори — окремо. За день випиваю 1,5 літра води. П’ю кожні 15—20 хвилин по 2—3 ковтки. Дивлюся на своїх подруг-однолітків і бачу, як багато зморшок у них на обличчі. Рекомендую їм більше пити води щоб, зморшок не було. Адже відомо, якщо квітку не поливати, вона всихає.

Важливо рухатися регулярно, правильно, технічно. Ходіть, і хвороби минуть. Я ж покращила своє життя, і ви зможете. Ходити корисно і цікаво, а коли це ще й робити грамотно, отримуєш потрійну насолоду. Як на мене, здоров’я стоїть на таких «китах»: повітря, вода, харчування, рух і спілкування. Все це є у нас на тренуваннях, які насичені позитивною енергетикою.

Якщо хочете приєднатися і спробувати займатися спортивною ходьбою, приходьте до пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві (тренування відбуваються у середу та неділю о 12 годині дня).