Шпіллен гут!

П’ять днів, із минулої п’ятниці до цього вівторка, умістили в себе результат багатомісячної підготовки до Євро-2012. Причому одночасно показали результат і будівельники, які ввели в експлуатацію два стадіони європейського рівня, і футболісти, які востаннє перед участю в європейському фіналі постали перед вітчизняною публікою.

Символічно, що футбольні матчі, що відкривали стадіони в Києві та Львові, національна команда України провела з командами країн, на чиїх стадіонах відбулися останні в Європі світовий (Німеччина, 2006 рік) та європейський (Австрія, 2008 рік) футбольні фінали. Українці чи не вперше мали нагоду зустріти своїх європейських колег на такому ж рівні, на якому в Європі зустрічають українців. Думаю, що інакше ані німці, ані австрійці до нас не приїхали б. За двадцять років існування футболу незалежної України команди Німеччини та Австрії жодного разу не грали з українцями із власної волі. Виключно внаслідок жеребкування, яке двічі звів українців та німців у відбірних турнірах.

Тепер усе змінилося на краще. Через авторитет, який футбольна Україна здобула завдяки праву на проведення разом із Польщею фінального турніру Євро-2012, із нашою національною командою почали грати спаринги найсильніші команди світу. Окрім престижу, такі поєдинки мають і велике спортивне значення. Бо лише в іграх із сильними суперниками ми можемо оцінити рівень нашої національної команди, яка в ранзі господаря європейського фіналу вже два роки грає виключно контрольні матчі.

Гри проти Німеччини в Києві очікували із подвійним хвилюванням. Це був перший футбольний матч на оновленому Олімпійському стадіоні столиці з однією з найсильніших національних команд світу усіх часів. Зазначу, що для проведення футбольного матчу на найвищому рівні стадіон у Києві, а потім і у Львові підготували, як належить. Проте дещо, у тому числі транспорт і обслуговування глядачів, потребує вдосконалення, для чого ще є достатньо часу і, гадаю, бажання керівників нових спортивних арен.

Щодо футболу, то гра із триразовими чемпіонами світу, які в останні два роки здобули статус непереможних, склалася для збірної України дуже вдало. Тепер уже не має значення, як німці пропустили від українців три м’ячі в першій половині гри. Чи то наші так добре грали, чи то німці припускалися багатьох помилок... Головне — українцям удалося не програти, утретє закінчивши домашні матчі проти Німеччини на київському стадіоні внічию. За певного збігу обставин українці могли й виграти. Проте, судячи з усього, вигравати у команд такого рівня наша національна збірна поки що не готова. Коли буде готова — перемоги прийдуть самі.

Це довела й наступна гра з Австрією у Львові. Досить посередня команда, схожа на німецьку хіба що мовою спілкування, несподівано створила українській збірній купу проблем. Принаймні гострих моментів біля наших воріт австрійці створили в кілька рахів більше, ніж німці. І якби у складі команди Австрії були футболісти того ж рівня, що в команді Німеччини, то одним забитим м’ячем гості у Львові не обмежилися б. Україна забила двічі й перемогла, досягнувши пристойного статистичного результату в серії із двох контрольних матчів.

Аналізувати гру української команди можна довго і прискіпливо. Та чи варто це робити тоді, коли команда лише формується? Коли говорити про награні ігрові зв’язки не доводиться через відсутність із різних причин цілої низки кандидатів до збірної. Водночас той факт, що, граючи в не найсильнішому складі й без особливої спеціальної підготовки, збірна України досягла цілком прийнятного результату, свідчить, що потенціал у нашого футболу напередодні Євро-2012 не такий вже й низький. Є над чим працювати. Є з ким працювати. І, що дуже важливо, є для кого грати: величезний інтерес до матчів збірної України у вигляді переповнених стадіонів і високого рейтингу телевізійних трансляцій просто зобов’язує наших футболістів і тренерів і надалі грати добре.

Україна — Німеччина — 3:3. Голи: 1:0 Ярмоленко (28), 2:0 Коноплянка (36), 2:1 Кроос (38), 3:1 Назаренко (45), 3:2 Рольфес (65), 3:3 Мюллер (77). Київ, 11 листопада. Україна: Рибка, Бутко, Кучер, Ракицький, Селін, Ярмоленко (Алієв, 82), Тимощук, Безус (Назаренко, 39), Коноплянка (Федецький, 90+2), Мілевський (Девіч, 66), Шевченко (Гай, 66). Німеччина: Цілер, Боатенг, Бадштубер, Гуммельс, Аого, Хедіра (Рольфес, 46), Езіл (Подольськи, 66), Треш (Шуррле, 46), Кроос (Бендер, 87), Гьотце (Мюллер, 66), Гомес (Какау, 83).

Україна — Австрія — 2:1. Голи: 1:0 Мілевський (18), 1:1 Арнаутовіч (71), 2:1 Девіч, (90+2). Львів, 15 листопада. Україна: Дикань, Федецький (Бутко, 46), Кучер, Ракицький, Селін, Тимощук, Ротань (Гармаш, 46), Алієв (Девич, 74), Ярмоленко (Гусев, 64), Конополянка (Назаренко, 86), Мілевський (Шевченко, 56). Австрія: Алмер, Шимель, Погатець, Фухс, Іваншиц, Арнаутович, Алаба, Гарник (Кавлак, 60), Баумгартлінгер, Предль, Янко.