Собакотерапiя
Домашні тварини почали жити цивілізовано. На відміну від деяких хазяїв![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20030128/415-6-1.jpg)
«Порядний боксер найме кімнату на час відпустки господарів. Відсутність конфліктів із сусідами по готелю гарантую»... Якби наші чотириногі побратими вміли говорити і тримати у лапах ручку, напевно, приблизно так звучало б газетне оголошення з проханням про притулок. Адже як би не любили господарі своїх вихованців, та рано чи пізно у людей виникає необхідність з’їздити у відрядження або просто на відпочинок. Куди на час відсутності подіти домашню живність, раніше було проблемою майже не вирішуваною. Добре, якщо є можливість залишити тварину на цей час у друзів. А якщо ні? Сьогодні у нас, як і у всьому світі, з’явилися місця, де про тварин піклуються не гірше, ніж удома. І поняття «готелю для тварин» сприймається зовсім не як розкіш, а як насущна необхідність для більшості «собачників» і «котолюбів», а точніше — їхніх вихованців.
У одній із ветеринарних клінік єдиним на сьогодні клієнтом готелю для тварин є розкішна персидська кішка — інші повернулися додому. До послуг «пожилиці», крім їжі, — десятиметрова кімната з вельми пристойним ремонтом і котячий будиночок. Пік напливу «клієнтури», говорить старший лікар ветеринарного центру Оксана Бодняк, припадає на зимові свята і, природно, на час літніх відпусток. Кажуть, що господарі, вимушено залишаючи своїх підопічних, переживають набагато більше, ніж самі вихованці, — якщо з останніми, зі слів Оксани, займатимуться люди, які мають уявлення про правильний підхід до чотириногих, розлука не стане для них стресом. Залишки з’їденого стаффордширом дивана нам, звісно, продемонстрували, і про «клієнта», який з нудьги розважався витягуванням із стіни розеток та зняттям плитки, розповіли, проте це, швидше, виняток, ніж правило, — ці примхливі постояльці мали потребу в увазі двоногих щосекунди.
«Позашлюбні» мезальянси і конфлікти за територію неможливі: кімнати, як уже говорили, а також вигулювання на спеціальному дворику — роздільні. До речі, кімнату, поки собака на прогулянці, обов’язково дезинфікують. Їжа на вибір — та, яку собака або кішка звикли їсти вдома: у клініці передбачено для цих цілей кухню. Всі нюанси і побажання господаря фіксуються: ціна за послуги у всіх значеннях «людська» (50 гривень на добу за велику собаку, 30 — за маленьку та за кішку, консультація — 5 гривень), але за додаткові «побажання» потрібно заплатити окремо — наприклад, купання і розчісування (навіть тієї собаки, яка більше нагадує валянок, ніж саму себе) обійдеться в 70— 100 гривень. Вільний час можна зайняти й іншими косметичними процедурами: наприклад, вставити зламане «завдяки» твердій кісточці ікло, відбілити, запломбувати або навіть підрівняти зуби, зняти зубний камінь або погодитися на власне дресирування, щоб не переривати розпочату господарем науку. Схуднення або інші претензії господаря щодо неправильного утримання чотириногого побратима виключені — у ветеринарному бізнесі неможливі випадкові люди.
Із випадковими Вікторія Кищенко, власниця іншого собачо-котячого «готелю», вже стикалася — знайомі попросили «прилаштувати» парубка, щоб той був, як кажуть, «при справі» й заробляв «копійку». Від «послуг» довелося згодом відмовитися — вже краще самій, як звикла, вставати до вихованців о шостій та лягати о другій, ніж мати в помічниках людину, яка не «відчуває» тварин. Те, що їх «відчуває» сама Віка, не викликає сумніву: нерідко давні клієнти зазначають, що собака після повернення додому... починає нудьгувати. Послуги за утримання приблизно ті самі: 4 — 5 умовних одиниць за добу; на 1 — 2 дорожче, якщо собака, наприклад, «невигульний». За бажанням собаку обстежить і лікуватиме ветеринар або за ціну в межах 15 у. о. вихованцем займеться перукар. Як вдається тендітній Віці впоратися з такою кількістю постояльців — «пресу» обгавкали, обнюхали й облизали п’ятеро, тоді як у спеціальних вольєрах відпочивало ще близько восьми собак різного «калібру», — залишається загадкою. Хоч, з другого боку, хіба можуть виникати подібні проблеми, якщо ротвейлерша Руся, боксер Бат, чорний тер’єр із «хитромудрим» ім’ям «Купец — удалой молодец», афганський хорт Крісті та шарпей Джеррі — повноцінні співрозмовники? Бату вибачили навіть те, що, приревнувавши господиню до відвідувачів, він «про всяк випадок» позначив межі своєї території «позначкою» на дверях кімнати.
Пробачити Вікторія не може інше — безвідповідальність: наприклад, прохання двох сестер (зазначимо, шкільної і вузівської викладачів) взяти на якийсь час «у кредит» собаку та їхню «забудькуватість» — забрати вихованця, який прожив із ними десять років, вони не спромоглися, як і не спромоглися навіть повідомити про це господиню «готелю». На жаль, такі випадки — не рідкість. Часом телефонують і чесно заявляють: «Немає можливості тримати, допоможіть «прилаштувати», я знаю — ви зможете». До речі, серед екс-вихованців більш чесних господарів — шарпей Джеррі: на даний момент він чекає «хороших рук». А часто — собак просто прив’язують біля воріт «готелю»: добре, Віка завжди знаходить новий притулок для «безхазяйних». Але тут не скаржаться. А турботи — окремо вигуляти кожного, закупити на тиждень 200 кілограмiв коров’ячого шлунка, по мішку крупи і собачого корму, а тут і чорна тер’єрша «Феодосия — храброе сердце» обзавелася потомством — явно приносять задоволення. Та й як можна, коли — знаючі підтвердять! — «собакотерапія» явно є одним із кращих відомих сьогодні засобів позбавлення від депресії? Головне — «спіймати хвилю» і навчитися отримувати задоволення навіть від відбитків лап на одязi. Адже порив обов’язково лизнути ваше обличчя — більш щирий, ніж часом «етикетна» ввічливість навколишніх.