Спасибі за «Смисли»
Газета «День» демонструє багатьом періодичним виданням України хороший приклад, як треба поважати думку читачів і завжди підтримувати з ними зворотний зв’язок. Через те у неї велика читацька пошта, велике розмаїття тем і завжди повний редакційний портфель. У цьому є і прояв кращих традицій вітчизняної журналістики. Ось чому «День» набуває все більшої популярності та впливовості. Вихід кожного числа газети чекаєш із нетерпінням, бо з його допомогою втамовуєш свій інтелектуальний голод, збагачуєшся аналітичною інформацією і одержуєш творчий імпульс для написання нової статті.
Скажу без перебільшення, «День» — феноменальне явище у сучасній українській журналістиці. Він зміг об’єднати навколо себе широке коло інтелектуалів і став справжнім барометром громадської думки щодо всіх процесів, котрі відбуваються в Україні та світі. Варто тільки переглянути публікації під популярною рубрикою газети «Резонанс», щоб мати уявлення про те, що говорять, думають і пишуть наші сучасники різного фаху і різних політичних поглядів. Цінно й те, що вони не тільки констатують факти, а й радять, як треба політикам прислухатися до голосу народу, яким шляхом повинна йти Україна, щоб забезпечити гідне життя її громадянам, мати вагоміший авторитет на міжнародній арені. І тут «День» є справжнім дзеркалом українського життя з усіма його парадоксами й алогізмами.
Редакція вміє помічати талановитих авторів і дає їм можливість регулярно виступати у газеті. Ніколи не проходять повз мою увагу і оригінальні рефлексії постійного автора газети Сергія Глущенка із Запоріжжя, в яких він прискіпливо й вдало аналізує публікації, ділиться своїми спостереженнями за нашим складним життям. Вони позначені мудрістю людини із великим життєвим досвідом, чіткою громадянською позицією, якій не байдужа доля Батьківщини, все те, що сьогодні відбувається з нами. Ось, підготувавши публікації для своєї рубрики, автор по- своєму подивився на проблему об’єднання різних християнських конфесій («Єдине християнство»), на різне сприйняття нашої історії («Розхожі думки»), на бюрократичні перепони київської влади («Соціальний хліб»), даючи їм власну оцінку. На ці теми у ЗМІ повідомляється немало, але оригінальність і свіжість думки автора змусить читачів глибше замислитися, чому так відбувається, як боротися зі злом і що треба робити, аби у нашому житті було більше світлого й доброго. У автора виробився свій стиль — він пише завжди лаконічно й хорошою мовою, без зайвої словесної еквілібристики.
Тож редакція «Дня» правильно зробила, що надала можливість Сергію Глущенку тепер мати свою постійну рубрику в газеті, з чим хочеться привітати його і побажати йому нових творчих відкриттів у подальшій співпраці з улюбленим нашим виданням. З усього видно, що прем’єри нових рубрик із знайомими іменами у «Дні» відбуватимуться й надалі. Газета у цьому має потужний творчий потенціал, котрий у неї, як бачимо, постійно зростає.
