Сто шедеврів із дев’яти музеїв
Із 27 вересня до 11 жовтня у Києві відбудеться виставка «Європейський вимір»
Заради здійснення цього безпрецедентного проекту постійну експозицію європейського мистецтва Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків було демонтовано. На вернісажі можна побачити 100 картин старих європейських майстрів із державних колекцій України. Виставка є продовженням проекту, започаткованого Державним музеєм образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна («Повернення «Святого Луки». Західноєвропейський живопис VI—XVIII стст. з музеїв України», Москва).Ініціатором і координатором другої — української — частини проекту є Музей мистецтв ім. Ханенків.
Картини для виставки надали: Донецький обласний художній музей, Житомирський обласний краєзнавчий музей, Львівська національна галерея мистецтв, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Одеський музей західного та східного мистецтва, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького, Харківський художній музей, Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.
Значну частину презентованих картин показано вперше, оскільки раніше вони не полишали фондосховищ. Деякі твори, до того як предстати перед публікою, пройшли ґрунтовну реставрацію. Стосовно інших було отримано нові наукові дані — встановлено авторство, визначено датування, розкрито таємниці сюжетів та імена портретованих осіб і колишніх власників.
Експозиція складається з творів, що презентують найяскравіші сторінки європейської художньої культури. Своєрідним зачином виставки є дві давні візантійські енкаустичні ікони VI ст. «Богоматір із немовлям» та «Іоанн Предтеча» (Київ). У цих всесвітньо відомих шедеврах ранньохристиянського мистецтва антична тілесність поєднується з сакральною відстороненістю, яка прокладає шляхи мистецтву європейського Середньовіччя.
Живопис нової доби, відзначений вишуканою майстерністю виконання та кристальною чистотою віри, представляють твори художників кінця XV — початку XVI ст.: «Мадонна зі святими Домініком і Петром Мучеником», що належить пензлю майстра з П’ємонту, та «Святі Марія Магдалина, Оділія та Клара», що приписується колу Мартіна Шонгауера (Львів), а також «Пейзаж зі сценою з легенди про святого Роха» кола Йоахіма Патініра (Харків). По-новому постає відома пам’ятка ранньоіталійського мистецтва «Мадонна з немовлям» із музею Ханенків. Нещодавно розшифрований напис відкрив справжнє ім’я її автора — молодшого сина славетного маестро Паоло (Паоло Венеціано).
Одним з найцікавіших розділів експозиції є твори послідовників Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1571—1610), новаторський живопис якого надихав талановитих художників не тільки на півдні, але й на півночі Європи («Святий Себастьян» Бартоломео Манфреді та живописний пандан «Молода жінка з гітарою» й «Чоловік із віолою да ґамба» Герріта ван Хонтхорста (Львів), неперевершений «Концерт» Хендріка Тербрюггена (Чернігів), монументальний диптих «Благовіщення» Матіаса Стомера (Житомир) та «Пастушок, що грає з кішкою та мишею» пензля Томмазо Саліні (Севастополь)). Картини караваджистів є дуже різноманітними за жанрами та манерою виконання, втім, усі вони відзначені, насамперед, новим розумінням світла — однією з багатьох новацій, запропонованих італійським «бунтівником від живопису».
Твори голландських та фламандських майстрів кінця XVI — XVII ст. складають близько третини колекцій європейського живопису в художніх музеях світу, що відбилося також і на складі виставки «Європейський вимір». Цей феномен пояснюється високим попитом тогочасного художнього ринку, досконалою технологією, завдяки якій картини збереглися дотепер краще за твори інших шкіл та особливим світоглядом північних майстрів. Вони відчували божественне в кожній деталі навколишнього світу та виконували напрочуд реалістичні натюрморти, портрети, пейзажі та жанри, ніби повторюючи щоденну молитву на славу Творця.
«Легкий подих» граційного XVIII століття, доби справжнього «просвітницького» аристократизму, відчувається у творах знаних художників, насамперед портретистів, з різних країн Європи: Італії — Якопо Аміґоні (Донецьк), Франції — Елізабет Віже-Лебрен (Київ) та Німеччини — Йоганн Фрідріх Тішбейн (Київ) та Генріх Хойзер (Чернігів).
Хронологічно експозицію завершує дитячий портрет, датований 1811 р. У контексті виставки «Європейський вимір» цей твір можна вважати символічним. Його виконав у Парижі барон Жан-Батіст Реньо (блискавичний живописець з оточення Наполеона Бонапарта) на замовлення Миколи Рєпніна-Волконського, легендарного героя Аустерліца, а дещо пізніше — генерал-губернатора Чернігівської та Полтавської губерній. На картині зображено його маленького сина Василя Рєпніна — майбутнього приятеля Тараса Шевченка та одного з перших слухачів гоголівських «Мертвих душ».
