Табір енергетичної чистоти

Цими вихідними поблизу м. Вишгород, на березі Десни, з’явився табір EnergyCamp («Енергетичний табір»). Його незвичайність полягала в тому, що всі енергетичні потреби його мешканців (підігрів води, робота комп’ютерів, телевізорів тощо) забезпечували пристрої, які виробляють енергію з відновлювальних джерел, зокрема з сонячного світла. Саме в такий спосіб організатори української мережі енергетичних інновацій Greencubator вирішили продемонструвати життєздатність відновлювальної енергетики. Побачити її в дії на узбережжя Десни приїхали близько ста осіб, серед яких були лідери громадських організацій, підприємці, банкіри, журналісти, винахідники, студенти та волонтери.

— Ідея цього зібрання — продемонструвати можливості бізнесу заробляти, економити, отримувати більше прибутків та бути соціально відповідальним через відновлювальну енергетику, — розказав «Дню» координатор української мережі енергетичних інновацій Greencubator Роман Зінченко. — Перший EnergyCamp відбувся 2009 року. Нинішнє ж зібрання — четверте цього року. До того подібні енергетичні табори провели в Криму, на Прикарпатті та Вінниччині.

— Хотілося відчути наживо, як насправді працюють пристрої, що виробляють альтернативну енергію. Крім того, цей захід пізнавальний в плані отримання найсвіжішої інформації про останні вітчизняні та світові розробки в цьому напрямку, — сказала студентка КПІ з факультету «Енерготехніка та автоматика» Наталія Галайко.

У перший день форуму поблизу палаток, де проживали учасники, розмістили енергетичне серце табору — пересувну автономну сонячну електростанцію. «Її потужність розрахована на 2,4 кВт (у майбутньому будуть прилади з потужністю 3,9—10 кВт) на добу, — розповідає «Дню» учасник зібрання, директор з маркетингу і збуту компанії «Квазар» Олександр Ланц. — Тобто вона здатна забезпечити енергетичні потреби будинку середнього розміру». Як зізнається Ланц, ця установка — одна з останніх технічних новинок компанії 2010 року, розроблена спеціально для українського ринку. Щоправда, придбати чудо техніки вдасться не всім — вона коштує близько 26-ти тисяч євро (залежно від потужності).

Від сонця в таборі живилися й пристрої, які підігрівають воду. Протягом дня учасники зібрання мали змогу послухати доповіді експертів з нетрадиційної енергетики про різні технічні новинки та поспілкуватися у вільному режимі.

Другий день пройшов під гаслом «День молодого бізнесу», в ході якого відбувся конкурс молодого бізнесу з використанням пристроїв відновлювальної енергетики. Участь у конкурсі взяли п’ять компаній, які презентували технологію з виготовлення мікроінвенторів (перетворюють енергію сонця на струм 220 Вт), виготовлення горючих порошків, створення супер’ємкісних конденсаторів (накопичувачів енергії), LED-освітлення (потужне освітлення за допомогою маленьких приладів потужністю в 100 Вт) тощо. Всі ці технології розроблені в Україні. Переможці проекту отримають консультації міжнародних гуру — менеджерів з підготовки виводу компаній на ринок. «Ми пропонуємо молодим компаніям, які тільки-но стартують у цьому секторі, щоб вони себе проявили ширше і отримали змогу краще підготувати свій комерційний імідж для виходу на міжнародні ринки для отримання фінансування», — говорить Р. Зінченко.

Присутні на форумі експерти схвально ставляться до таких акцій і пророкують українській «альтернативці» світле майбутнє. «Вітчизняний ринок відновлювальної енергетики величезний і... пустий, хоча зі значними перспективами росту», — говорить директор компанії Fuel Alternative Юлія Березовська.

За оцінками менеджера із зв’язків з громадськістю КPMG Аліни Севастюк, нетрадиційна енергетика становить близько 1% в енергетичному балансі України, тоді як середній показники у решти країн світу — 14%. Але ситуація має всі шанси скоро змінитися, прогнозує Березовська. Принаймні на це наштовхують дії влади. За інформацією Березовської, НАЕР сьогодні розробляє зміни до чинної «Енергетичній стратегії України до 2030 року», якими пропонує збільшити в енергетичному балансі країни частку нетрадиційних видів енергії до 30%.

Швидкому розвитку «альтернативки» в Україні, на думку Березовської, сприятиме послаблення фінансових стимулів цього напрямку в провідних європейських країнах. Так, у Німеччині з 1 липня 2010 року на 18% знижено «зелений тариф» (держава забезпечує обов’язкову купівлю ринком такої електроенергії за вищим тарифом, ніж традиційну енергію) і його величина буде й далі знижуватися. В Іспанії цей тариф зменшили ще 2008 року. «Це одразу змусило світових гравців відновлювальної енергетики шукати нові ринки і звертати свою увагу на більш ризиковані ринки, які мають привабливіший потенціал росту та прибутковості, серед них і Україну», — продовжує Березовська. Тим більше, додає експерт, що український «зелений тариф» значно привабливіший та розрахований на 20 років. Так, для енергії, виробленої сонячними електростанціями, які встановлені на землі, з урахуванням ПДВ його величина становить 6 гривень, або більше ніж 60 євроцентів. «Для глобальних гравців цікавим вважається той ринок, де «зелений тариф» перевищує 25 євроцентів», — пояснює експерт. Основний же наплив іноземних інвестицій Березовська прогнозує після успішного запуску сонячної електростанції в Криму потужністю 8 МВт, про будівництво якої нещодавно заявив Президент України Віктор Янукович.

На форумі були і представники банківського сектору, які вивчали проекти та ринок. За словами менеджера з розвитку Відділу розвитку кредитування ProCredit Bank Ганни Холявки, до кінця 2010 року банк презентує продукти з кредитування енергозберігаючих проектів для малого та середнього бізнесу, які дають 20% економії.

Нетрадиційна енергетика, на думку Аліни Севастюк, розвиватиметься успішно, але держава має вживати додаткові стимули для інвесторів, як це робиться у всьому світі. Зокрема, експерт наголосила, що окрім «зеленого тарифу», доцільно на державному рівні ставити мету замінити якийсь вид традиційної енергії іншими, нетрадиційними, джерелами енергії. Наприклад, у Швеції державна мета — до 2020 року обов’язково відмовитися від нафти, замінивши її використання іншими джерелами.

ДОВIДКА «Дня»

За даними дослідження КPMG, підтримка відновлювальної енергетики на державному рівні розпочалась у світі 1978 року в США. З 2002 року подібну підтримку почали реалізовувати групи країн. 2008 року до них приєдналася Україна. Стратегічні цілі зі збільшення частки відновлювальної енергетики в загальному енергобалансі країни (з 2% до 78%) сьогодні мають 66 держав, серед них усі 27 країн-членів ЄС.