Танути не збираються

Його організатори — київська студія «Амаві» — вирішили провести свято в останню зимову неділю й тим самим продовжити прадавню слов’янську традицію народного гуляння на честь проводів зими. Урочисте відкриття скульптурної експозиції відбудеться опівдні, а потім — вручення призу глядацьких симпатій за найкращу скульптуру.

Досвідчені українські скульптори представлять зимові фантазії, на виготовлення яких піде близько 80 тонн спеціально заготованих снігу та льоду. Вперше у Києві буде показано скульптурні композиції зі снігу, які після спеціальної обробки виглядають як мармурові. Усього можна буде побачити три льодові та чотири снігові скульптури, а також комбіновані, які зроблять десять київських скульпторів. До речі, багато хто з цих майстрів чудово відомі публіці та журналістам завдяки популярному за останні кілька років «Київському міжнародному фестиванізатором якого є та ж студія «Амаві».

У Києві на зимові свята льодові скульптури виставлялися неодноразово, але досі у нас не було регулярного фестивалю. Тому цей новий почин обіцяє вписати Київ до списку тих міст, де щорічні фестивалі піщаної та льодової скульптури приваблюють безліч туристів із усього світу.

Наприклад, у наших сусідів у Москві фестиваль снігових і льодових скульптур «Вьюговей» проводиться з 88-го року. З 1990 — став міжнародним. Згодом було створено цілу Асоціацію «піщаних» і «льодових» скульпторів, які активно беруть участь у міжнародних конкурсах снігової, льодової та піщаної скульптури в зарубіжних країнах: Японії, США, Канади, Франції, Фінляндії, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Італії, Китаю. Згодом і Київ сподівається приєднатися до списку цих країн, у яких подібні конкурси та фестивалі вважаються дуже і дуже модними й престижними.

До речі, подібні традиції мають і вельми практичне застосування. Наприклад, у тій же Москві за допомогою льодових скульптур було оформлено цілий житловий мікрорайон «Росинка»: льодові скульптури, гірки для дітей і дорослих, логотип мікрорайону — все це входило до складу оформлення. Цілий фурор зробило оформлення в переддень Нового 2004 року фасаду будівлі ресторану «Прага»: шістнадцять чотириметрових крижаних колон і чотири льодові скульптури в поєднанні з підсвічуванням.

Але й це ще не все. Фантазії «піщаних» і «льодових» скульпторів припали до душі й багатьом зіркам. Їхні твори прикрашали ювілеї Льва Лещенка, Наталі Ветлицької, В’ячеслава Фетисова, весілля Миколи Баскова, презентації нових альбомів Алли Пугачової, кліпа Ігоря Крутого та багатьох, багатьох інших.

Звичайно, подібні умільці знайшли собі застосування й в рекламному бізнесі. За допомогою таких скульптур рекламували «Кока Колу», «БонАкву», коньяк «Ремі Мартін», шампанське «Мондоро»...

У останні роки такі матеріали, як лід, сніг, пісок стали відігравати все помітнішу роль у зовнішній рекламі. Лідируючу позицію в цій сфері займають найбільші у світі виробники алкогольних і безалкогольних напоїв. А після успішної рекламної кампанії в 1997 році, проведеної компанією «Абсолют» спільно з титаном модельного бізнесу Джанні Версаче, коли всесвітньо відомі супермоделі Кейт Мосс, Наомі Кемпбелл, Маркус Шенкеберг і Марк Фіндлей позували на фоні льодових скульптурних композицій: величезної букви «A», вагою п’ять тонн, пляшки «Абсолют», вагою три тонни та чотириметрових крижаних сходів, — лід став визнаним матеріалом у рекламі.

Чому в нас досі подібні матеріали не набули такого широкого застосування, сказати важко: чи то креативники мляві, чи клімат не дуже підходить, чи важко домовитися з міськими чиновниками про таке «неподобство», як льодові та піщані скульптури в архітектоніці міста, чи нікому було досі цим всерйоз займатися. З іншого боку, починати ніколи не пізно. Фестиваль піщаної скульптури в цьому році проводитиметься вже втретє, льодової — стартує вперше. І хто знає, може незабаром Київ стане місцем паломництва чудових майстрів піщаної та льодової скульптури. На їх мистецтво з’їжджатимуться туристи, великі торгові марки стоятимуть у черзі, щоб дати грошей на подібний фестиваль. А виграє від усього цього імідж України та пересічний глядач.