Тепло живого скла

Захід вже увосьме відбувається під патронатом Національної академії мистецтв України, а цього року симпозіум традиційно організувала Львівська національна академія мистецтв та вперше — компанія «Галицьке скло».

Як розповів «Дню» голова оргкомітету професор Андрій Бокотей, впродовж тижня на гутних печах працюватимуть відомі художники-склярі з Австралії, Австрії, Великої Британії, Естонії, Китаю, Литви, Латвії, Люксембурга, Польщі, Росії, США, Туреччини, Угорщини, Франції та Чехії. Причому деякі з них так уподобали співпрацю із львівськими митцями, що приїжджають на симпозіуми вже кілька разів поспіль. Зокрема, англієць Метью Дюран. «Я у вас уже вчетверте, — розповів гість з Лондона. — На це є багато причин — мені тут подобаються і люди, й атмосфера загалом. Крім того, приваблює українська культура, яка є дуже відмінною від британської. Я вдома працюю в різних техніках, але гутне скло — це чарівний матеріал, яке має власне життя. І я намагаюся вловити в ньому світло».

Ветераном львівських симпозіумів можна вважати й гостя з Паневежиса (Литва) Ремігіюса Кріукаса, який теж навідався до львівських склярів учетверте. «Мені важко коротко пояснити, чим приваблюють ці заходи. Напевно, тим, що тут така ж тепла, як скло, з яким працюємо, атмосфера. Я це відчув вже вперше, коли потрапив до вас... І вдома, де маю студію, спеціалізуюся на гутному склі, відтак знаю, як важко з ним працювати. Тому художник і відчуває неймовірну радість, коли виходить прекрасний витвір».

Нагадаємо, що гутне скло — це вироби, виготовлені майстром зі скла безпосередньо біля скловарної печі вручну, у гарячому стані, за спеціальною технологією. Історичне коріння гутництва — III—IV ст. ст. нашої ери. На території України знайдено чимало гутних печей часів Київської Русі. Монгольська навала зупинила розвиток цього ремесла. Відродилося воно вже у XIV столітті. «Скло має свої переваги й застороги, — розповідає Андрій Бокотей. — Це бліц-робота! Наприклад, живописець не обмежений у часі, коли створює полотно. А скло, якщо його за півгодини не зробиш, можна розбивати молотком. Тому й треба швидко думати. І обов’язково — імпровізувати. Митець, який працює зі склом, мусить не просто досконало володіти технологією, а й мати унікальне бачення світу, не бути подібним до інших. Він мусить мати потужну енергетику. В сильної людини, сильного митця твір завжди промовляє до людей».

До речі, паралельно з великим міжнародним симпозіумом традиційно відбувається й студентський — у Львові, на базі виробничих майстерень кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв, де є дві печі, біля яких студенти-львів’яни матимуть змогу поділитися ідеями та обмінятися досвідом з молодими колегами — цього року з Латвії, Туреччини, Росії та Китаю.

За умовами міжнародного заходу, кожен із художників, що бере участь у цьому мистецькому проекті, одну з виконаних творчих робіт подарує Львову — для поповнення фондів Музею скла, колекція якого налічує вже понад 300 унікальних експонатів. Важливо, що поруч із творами знаних у світі склярів у виставкових залах експонуватимуться й роботи молодих художників.

У програмі симпозіуму пройшов і пленер живопису та графіки. Полотна виставлені в експозиційних залах поряд із об’ємно-просторовими композиціями зі скла. Виставка відкрилася 11 жовтня у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького.