Тест на цивілізованість

У п’ятницю Київський еколого-культурний центр завершив тримісячну акцію, спрямовану на встановлення охоронних знаків на старовинних деревах міста. Останніми з 270 заповіданих зелених старожилів охоронний знак отримали два ясени на території Національного заповідника «Софія Київська». Як розповіла завідуюча ландшафтним сектором заповідника Наталія Капінус, це найстаріші ясени столиці. Одному з них — близько 170 років. Працівники заповідника докладають всіх зусиль, щоб зберегти його. Вони використовують систему «Кобра+», розроблену австрійськими арбористами (спеціалісти по роботі з деревами), яка укріплює гілля дерева, тримає його вкупі, захищає від поривів вітру. Ця система широко використовується у Європі. В Україні таких систем лише дві: на тисячолітньому дубі Максима Залізняка в Холодному Яру та ясені на території Софії Київської. Наталія Капінус охоче відгукнулася й на ініціативу київських екологів встановити охоронні знаки на старовинних ясенах.

— Такі акції надзвичайно потрібні не лише Києву, а й загалом Україні. Ми самі докладаємо багато зусиль для збереження насаджень на території нашого заповідника, використовуємо розробки найновіших арбористів світу. Зараз втілюватимемо в життя новий проект із відтворення на території автентичного монастирського середовища. Тут будуть і плодові сади, і медичні городи, і так звані аптекарські городи. Звичайно, не в такому обсязі, як за часів діючого монастиря, але дуже хочеться, щоб відвідувачі могли скласти правильне уявлення про минуле та специфіку Софії Київської.

Стародавнім деревам та іншим зеленим насадженням за межами монастиря пощастило менше, оскільки рук та коштів екологів з Київського еколого-культурного центру, який здійснює облік та лікування старих дерев, на всіх не вистачає, а широкої суспільної підтримки їхня робота не отримує. Інколи їй навіть перешкоджають. Директор центру та заслужений природоохоронець України Володимир Борейко розповів, що недбайливе ставлення українців до природних пам’яток часом доходить до крайньої межі. «Молодь має ганебну традицію «Підпали дуба», коли приїжджають молоді хлопці й дівчата до старовинного дерева, напихають у дупло всякого шмаття й підпалюють. Жоден з дев’яти 1000-літніх дубів на території України не має встановленої системи громовідводу, а коштує така система копійки, — нарікає пан Володимир.

Не допомагає екологам і влада. Гроші з Національного екологічного фонду на надання стародавнім деревам статусу заповідних не виділяються. Не поспішає давати дозволи на заповідання старовинних дерев також Київзеленбуд, адже за знищення таких дерев потрібно нести відповідальність, а немає дерева — немає проблеми.

Проблем екологам додають і церкви, які теж із невідомих причин не дозволяють заповідати дерева на своїй території. Тому й не дивно, що за минулий рік в Україні держава встановили свою опіку тільки на двох з половиною тисячах дерев, а в сусідній, значно меншій за територією, Польщі таких дерев було 45 тисяч.

Проте, попри всі перешкоди, робота київських екологів дається взнаки. Майже всі «зелені старожили» столиці вже отримали охоронні знаки. Допомагали проводити акцію і прості кияни, які надали на виготовлення природоохоронних знаків половину з потрібних коштів, адже кожен такий знак коштує близько 200 гривень. Решту додали самі екологи.

— Акцію, спрямовану на збереження дерев, люди підтримують найбільше. А взагалі за п’ять років роботи, після того, як київські ЗМІ почали порушувати тему охорони пам’яток природи, ми створили в Києві своєрідну субкультуру з підтримки природоохоронної роботи. Кияни не лише дають кошти, а й підказують, де ще є стародавні дерева. Близько 30% тих дерев, які зараз мають природоохоронні знаки, ми знайшли за допомогою киян. Працюють у нашому центрі й волонтери. Бракує тільки уваги ЗМІ, адже тільки так можна виховати в українцях бережливе ставлення до природи та її багатств. Наприклад, у Великій Британії телебачення транслює міні-сюжети про свої легендарні дерева, наприклад, дуб Робінгуда. А в нас теж є липа, яку, за переказами, посадив Петро Могила, є 400-літній дуб, під яким відпочивав Тарас Шевченко, є дуб Грюнвальда, якому близько 900 років, — розповідає Володимир Борейко.

За межами Києва залишилося ще безліч цінних дерев, які не отримують належної уваги та догляду. Так, у Криму було заповідано всього-на-всього три дерева, і це при тому, що 75% кримських дерев мають вік більше 1000 років. Не мають українці й розуміння важливості збереження таких природних пам’яток, а тому деякі акти вандалізму просто вражають.

Київське еколого-культурне товариство виступило з громадською ініціативою щодо проведення інвентаризації та охорони дерев. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України був виданий наказ «Про затвердження Положення про проведення Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України». Проте ця ініціатива, як і будь-яка інша, потребує підтримки громадськості та уваги ЗМІ. І в цьому ми не маємо права бути байдужими.