У багатосерійки «Походеньки Білла Клінтона» з’явилося продовження

На їхню думку, Клінтон не робив нічого, що могло б стати причиною для імпічменту: не зраджував США, не брав хабарів і не кривдив стареньких. Та, власне, що вони могли ще сказати. Сама ж доповідь приголомшує, оскільки живописує посиланнями, дійовими особами та хворобливо конкретними описами, куди саме перемістилася рука пана Клінтона, в який момент якої зустрічі і, відповідно, що робили різні частини тіла пані Левінськи в момент телефонної розмови Клінтона з сенатором N.

Важко сказати, що там буде з імпічментом, але новий жанр виникнув: тепер Америка може пишатися не лише джазом, поп-артом, але й новим видом літературної документалістики. Що ж до головного, то за опитуваннями громадської думки, вже після опублікування доповіді більш ніж 60% американців позитивно оцінюють Клінтона як президента. Незважаючи на те, що факти та історії, викладені в доповіді Старра, характеризують пана Клінтона як людину ніби занудну, самозакохану, боязку, і — всупереч думці, що склалася — з риб’ячою кров’ю.

А в цей самий час на інтернетівському сайті Матта Драджа (ця людина й розкопала історію з Левінськи) з’явилася історія про те, як йому, Драджу, продали відеострічку — таку, на яких із метою безпеки фіксуються переміщення по Білому дому. І ось на стрічці видно, як пан Клінтон веде до тієї самої кімнатки за Овальним офісом (де, судячи з доповіді Старра, Моніка Левінськи обслуговувала Клінтона) іще якусь, поки що невідому дівчину. Стрічку мають показати недільної ночі по Fox Channel, а один кадр запису вже прикрашає першу смугу одного з американських таблоїдів.

№175 15.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»