У київській Опері нова Любаша

31 січня на сцені Національної опери України ставили «Цареву наречену» Римського-Корсакова. Ця вистава був незвичайною — вона відбулася на честь 70-літнього ювілею Анатолія Мокренка. Але була ще одна примітна обставина — у партії Любаші вперше виступила молода солістка театру Наталія Кисла. Це вже десята партія, яку вона заспівала на великій сцені. Раніше в репертуарі співачки була партія Дуняші з цієї самої опери. Проте Наталія знає всі мецо-сопранові партії «Царевої нареченої».

Любаша — це особлива партія. Вона магічно притягує до себе кожну співачку, це партія- мрія для всіх без винятку мецо-сопрано. Але можна перерахувати по пальцях тих співачок, які зважувалися виходити у цій партії на київській сцені. Традиції виконання Любаші в нашому театрі освячені світлим ім’ям Лариси Архипівни Руденко. Ця партія цілком зачаровує будь-яку виконавицю, примушує нескінченно повертатися думкою до складного і суперечливого образу цієї сильної російської жінки. Загальновідомий курйозний випадок, коли молода Тамара Синявська в період вивчення партії Любаші настільки зосередилася над цією музикою, що якось, перебуваючи в метро і захоплено аналізуючи внутрішнім слухом своє майбутнє трактування, раптом уголос проспівала: «Нет, быть не может, ты меня не кинешь!».

Наталія Кисла — дочка заслуженої артистки України Світлани Кислої, яка сама блискуче виконує партію Любаші. Введення Наталії у цю виставу виявилося дещо несподіваним, й останній тиждень перед дебютом був найбільш напруженим. Одного разу під час занять Наталії з концертмейстером її мама, вслуховуючися під дверима класу у спів дочки, схвильовано сказала: «На світ з’являється нова Любаша!»

І ось настав момент виходу Кислої на сцену. Малюта Скуратов (ще один дебютант вечора — молодий бас Олег Сичев) підштовхує її вперед, до гостей. Любаша — сама лагідність і збентеження. На прохання гостей вона співає свою пісню, яка виконується без музичного супроводу. Це справжнє випробування для кожної співачки. Бути віч-на-віч із залом чотири з половиною хвилини, які визначають настрій всієї партії. Наталії Кислій вдалося буквально зачарувати публіку.

Чудово провела Кисла дует із народним артистом України В’ячеславом Лупаловим, який виконував партію Грязного. Якою тугою була у неї сповнена репліка: «Знать, не любишь больше ты свою Любашу»! Її голос лився, як ріка невиплаканих жіночих сліз. І ось — б’ють куранти! Ні, це не просто заклик до заутрені. Це фатальний набат долі, в такт якому скажено б’ється серце Любаші. Відтепер їй залишається тільки одне — відчай і невтолиме кохання. «Постой, куда ты?» — останнє, що говорить Грязному колишня Любаша. Після цих слів вона обіймає сходини, якими щойно пішов Грязной. І відразу ж перед нами немов з’являється інша людина, горе удесятерило її сили, і вона замислює здійснити неможливе… Кисла в цьому місці всім своїм виглядом підкреслює ту зміну, яка сталася в душі її героїні. Цей момент надзвичайно важкий технічно. Хоч би що творилося в душі героїні, співачка, яка співає Любашу, в цьому місці завжди потребує допомоги диригента. Без його жесту надто важко вступати вчасно (акомпанемент тут швидкий, стрімкий). І диригент вистави — народний артист України Іван Гамкало — всіляко підтримував дебютантку.

У другій дії Любаша — неприступна жриця в храмі свого Кохання. Вона поступається Бомелію (Володимир Федотов), але залишається сильною і непереможеною. Всю сцену, дует і аріозо, було виконано дуже переконливо.

Незважаючи на юний вік співачки, в її Любаші вже відчувалася зріла майстерність. Для голосу Наталії Кислої характерна інструментальна бездоганність і рівність звучання всіх регістрів діапазону. Вона продемонструвала тембральну наповненість, красу і співочість звуковедення.