У парадигмі універсальної гармонії

Експозицію «Лірична довколишність» демонструють у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20). На полотнах – золоте мереживо осені, а побачила його авторка у львівських парках. У чинному показі найбільше пейзажів з легендарного Стрийського парку, а це – одна з найгарніших місцин Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення, історія якої розпочалася 1879 року.

У львівському мистецькому середовищі Олена Каменецька-Остапчук вже майже два десятки років. Вчилася у художній школі. Згодом навчалася живопису у Володимира Овсійчука, малюнку – у Бориса Буряка. Закінчила Поліграфічний інститут (тепер – Академія друкарства) ім. Івана Федорова (відділення «Графіка»). Членкиня Національної спілки художників.

Виставляється з 1998 року. Учасниця сімох Осінніх салонів. Мала персональні виставки у Львові та Києві.

«Мотиваційна програма і методологія творчості Олени Каменецької-Остапчук має відкриту духову та естетичну природу, – говорить історик мистецтва, проректор Львівської академії мистецтв Роман Яців. – Виростає вона з надр екзистенції авторки, її чутливості до ліричного контексту світовідчування. Поза тим діапазон емоційних реакцій мисткині є доволі широким, а досвід оперування малярськими засобами дарує їй нові й нові відкриття. Навіть в межах одного живописного жанру – пейзажу – художниця домагається множинності формальних підходів, добираючи до кожного мотиву найбільш відповідну комбінаторику прийомів письма та синтаксису елементів образо творення».

На думку професора Яціва, видовий краєвид Олени Каменецької-Остапчук зазвичай є впізнаваним за «локацією місця»: «Вибір місця регламентується автобіографічними траєкторіями авторських «поетичних релаксів», що вказує на ціннісний фактор творчих зусиль мисткині. Відтак і сам художній образ конструюється не прагматично, а енергетично, під натиском романтичного переживання середовища. Саме цей фактор гарантує невичерпність підходів до організації конкретно-емоційного образу місця. Структура живописного письма модифікується, колірна палітра пожвавлюється тактовними загостреннями фізичних властивостей барв у творенні цілісного «відлуння» пережитої миті.

Олена Каменецька-Остапчук тяжіє до тонко градійованої кольоропластики малярства, з актуалізацією постімпресіоністичної манери та виявлення світлоносності кожної барви. Художниця вишукує нові і нові можливості для пластичної систематизації своїх безпосередніх вражень від природи, з метою підсилення частки власної психоемоційної ідентичності при розбудові авторського естетичного світогляду. Щирими і пристрасними інтонаціями мисткиня збагачує контекст сучасного українського образотворчого мистецтва, привносячи у нього суб’єктивовані вібрації свого єства в парадигмі універсальної гармонії».

З огляду на те, що всі зараз потребуємо гармонії, щиро раджу і львів’янам, і гостям міста відвідати експозицію «Лірична довколишність» Олени Каменецької-Остапчук, аби заспокоїтися, потішити око, відчути (от-от) глибоку осінь і поволі налаштуватися на неї, зрештою – нагадати собі про чудові львівські сквери і парки, про які знати – знаємо, але в яких майже не буваємо, бо вічно бігаємо – на життя заробляємо...

Цей теплий, світлий і душевний (мовою Олени Каменецької-Остапчук – ліричний) показ у Національному музеї ім. Андрея Шептицького триватиме до 20 жовтня.