Вересові родички: чорниця і лохина

Чорниця і лохина не просто схожі між собою ягоди — і смаком, і виглядом, і місцем зростання. Вони ще й близькі родичі, обоє належать до виду вересових і ростуть лише на кислих ґрунтах. Правда, чорниця все ж надає перевагу саме сосновим лісам, а лохина росте практично всюди.

А ще чорниця все-таки чорніша, з легким ніби восковим нальотом, а лохина — блакитна з матовим. Якщо ви збиратимете чорниці, що ваші руки зафарбуються у фіолетовий колір, який не так просто відмити, а якщо їстимете, то такого кольору стане язик.

Лохина ж майже не забруднить руки, бо всередині наповнена світлим, майже прозорим соком. Ягоди лохини соковиті, солодкуваті з легкою кислинкою, чорниці ж мають більш насичений і терпкий смак.

НА ПОЛІССІ ЧОРНИЦЮ НАЗИВАЮТЬ ЯГОДАМИ, А ЛОХИНИ — БУЯХАМИ

Якщо «грибами» поліщуки називають лише білі гриби, то ягодами — лише чорниці (всі інші мають конкретну назву). Поширена зараз назва лохини їх трохи дивує. Ці ягоди тут називають переважно буяхами, голубикою і навіть подекуди гронобобелем , — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — А ще ви, мабуть, чули назву афини чи яфіни — так називають чорниці гуцули, а походить це слово від румунської назви чорниці — afin. Збирають афини по гірських полонинах, подекуди на рівні хмар і зірок.

А от на Поліссі, зокрема Рівненщині і Волині — просто собі в лісі, куди виходять з самісінького ранку часто цілими сім’ями, щоб «надрати» (інакше не скажеш) дерев’яними або металевими густими гребінками, позаду якого прикріплена коробочка, якомога більше ягід і здати їх приймальникам. Так, ті гребінки нищать кущі чорниці, бо обривають у ковшик все, що попадається на їхньому шляху — листя, зелені ягоди, цвіт, стиглі ягоди. Їх використання заборонено, бо гребінки ранять плодові гілочки й на наступний рік урожайність пошкоджених кущів знизиться. Але ягідний сезон дає можливість багатьом цією досить виснажливою працею дуже непогано поповнити свій бюджет, збираючи по 20 кілограмів ягід.

«ПОЛІСЯНКА З ЧОРНИЦЯМИ» / ФОТО ОЛЕНИ ЛУКАШЕВИЧ

У деяких країнах чорниця відома як європейська лохина, а лохина — як американська чорниця. Рослину, яку в нас називають чорницею, в деяких інших європейських мовах називають голубою ягодою blueberry (англійська), blabir (данська), Blaubeeren (німецька). Лохину ж теж часто називають голубою ягодою або bilberry (англійська), Heidelbeere (німецька), mosebollebir (данська). Тому найкращою можливістю уникати цієї плутанини назв ботаніки справедливо вважають орієнтування за латинськими назвами рослин.

І чорниці, і лохини в лісі, де вони плодоносять з червня по серпень, збирають уручну, а от вирощені культурні сорти лохини — зараз навіть спеціальною технікою. Спершу лохина, звісно, росла тільки в умовах дикої природи. Нині ж є чимало ферм, у тому числі й в Україні, які займаються вирощуванням цих ягід. Вони створюють на своїх територіях спеціальний мікроклімат для зростання рослин та контролюють дотримання санітарних норм. До речі, такі ферми часто практикують популярні нині у світі виїзди, коли люди самі приїздять до них, щоб подивитися, як ростуть ягоди, і самим їх там назбирати.

Обидві ягоди найбільше поширені в природі західного і центрального Полісся, рідше — в лівобережному Поліссі та в Карпатах. Районами промислових заготівель ягід (переважно все ж чорниць) вважаються Волинська, Рівненська, Житомирська і Чернігівська області, а також Карпати.

У зв’язку з осушенням лісових торф’яних боліт і надмірним збором ягід, площі ягідників щороку зменшуються, через що актуальним є проєктування заходів щодо збереження та відтворення їх природних заростей.

ЯКЩО ВИ ЗБИРАЛИ ЯГОДИ В ЧИСТИХ УМОВАХ, ЇХ МОЖНА НЕ МИТИ

Щоб не пошкодити лохину під час збирання, треба акуратно зняти її з гілки, найкраще «в один дотик». Наліт, який залишається на ягодах, уважають так само корисним, як її шкірку та м’якоть. Це пробіотики, які захищають ягоду від інфекцій і комах. Ягоду можна не мити, але тільки в тому разі, якщо ви напевно знаєте, що вона росла та що її було зібрано в чистих умовах. Ті ж ягоди, які продаються в супермаркетах, як і гриби, переважно вирощені на спеціальних фермах.

Один відомий український спортсмен, родом із рівненського Полісся, розповідав, що коли був на чемпіонаті світу у Фінляндії, то часто ходив через ліс. Побачивши чорниці, він зірвав жменю, щоб посмакувати улюбленою ягодою. Інші спортсмени намагалися його зупинити: «Ці ягоди можуть бути отруйними!» — «Ой, хлопці, якби ви знали, скільки цих «отруйних» ягід я переїв і перезбирав у дитинстві!» До речі, вони дуже корисні для здоров’я, й спортсменів, зокрема. В них безліч вітамінів, мінералів, оксидантів і різних кислот.

ЯГОДИ СМАЧНІ І КОРИСНІ

Ягоди дійсно настільки ж корисні організму людини, як і смачні.

У чорниці, наприклад, міститься велика кількість вітамінів А,В, С, флафоноїдів, мікроелементів, зокрема, марганцю. Ягоди дуже помічні при захворюваннях сердечно-судинної системи і шлунково-кишкового тракту. Для лікування також використовують і листя ягоди, які допомагають знижувати цукор в крові, лікують стоматит і гінгівіт.

А от щодо поширеної думки, що чорниці допомагають поліпшити зір, учені одностайної думки не мають. Проте ці ягоди добре регулюють тиск, у тому числі й внутрішньоочний. Це, в свою чергу, перешкоджає розшаруванню сітківки ока, отже і поліпшують зір. Завдяки своїм високим фарбувальним властивостям чорниці належать до рослин, з яких виготовляють натуральні барвники темно-фіолетового кольору, і харчові, і промислові.

Правда, все ж не варто забувати про міру вживання цих смачних ягід і про те, що насіння чорниці не переварюється організмами ссавців.

Буяхи за біохімічними показниками не поступаються чорницям. У них також містяться вуглеводи, лимонна, яблучна, щавлева кислоти, пектини, дубильні речовини. Вони мають залізо, магній, каротин, вітаміни С, РР, є джерелом одержання Р-активних сполук — катехінів і антоціанів. Властивості ягоди успішно використовують при лікуванні варикозного розширення вен, оскільки вітамін Р поліпшує еластичність стінок судин. У народній медицині використовують і ягоди, і листя буяхів, що ростуть у лісі. Гілки з листям — при хворобах серця, недокрів’ї. Ягоди — при порушенні обміну речовин, як джерело вітамінів, протицинговий і глистогінний засіб, сік і відвар — при гарячці. Під час громадянської війни у Північній Америці солдатів рятували від цинги саме цією ягодою. Вона й зараз вважається однією з найпопулярніших ягід на континенті.

До слова, поширена думка щодо можливих одурманювальних властивостей буяхів — неправдива. Так, буяхи (до речі, як і чорниці) ростуть по сусідству з болотним багном і можуть частково набувати його сильного запаху, але на здоров’я тих, хто збирає ягоди чи їсть їх, це ніяк не впливає.

Дослідники відзначають, що рослина нормально розвивається при високій концентрації в ґрунті важких металів. Вони, хоч і накопичуються у великих кількостях у її листі, проте на рослину не чинять очевидного негативного впливу. Це дозволяє використовувати їх для рекультивації порушених земель. Окрім того, квіти буяхів — хороші медоноси, а завдяки тому, що у його листі міститься багато танідів, їх можна використовувати у шкіряній промисловості.

А ще листя буяхів і чорниць — єдина їжа для метеликів жовтушок торфяникових (жовтюх торфовищний, жовтянка торф’яникова або торф’яна). Вони без неї існувати не можуть, вже й так потрапили до Червоної книги. У довкіллі без взаємної відповідальності ніяк...