Втрачена півкуля
Фільм «Географ глобус пропив» за однойменним романом Олексія Іванова став помітною подією російського прокату. Про нього пишуть, його дивляться. На фестивалі «Кінотавр» у Сочі він отримав головний приз. Йде він і в нас, теж не без успіху.
Режисер фільму — Олександр Велединський — починав на телебаченні (зокрема, як співавтор сценарію серіалу «Бригада»). «Географ» — його третій повний метр, до того були «Російське» (за прозою Едуарда Лімонова) і «Живий», які отримали переважно схвальні відгуки.
«Географ» — низка сцен з життя пересічного мешканця Пермі Віктора Служкіна (Костянтин Хабенський). Він той, кого можна назвати невдахою. Спочатку безробітний, потім — учитель географії (предмета, який він насправді не знає) на копійчаній зарплатні. Прикладається до пляшки. Дружина його розлюбила. Віктор її, натомість, любить, але все одно метушиться ще між кількома жінками, а ще має цілком успішного друга — повну свою протилежність.
Якщо це вам щось нагадує, то, власне, це воно і є. Так, наявні певні паралелі з «Польотами у сні та наяву» Романа Балаяна з Олегом Янковським і «Відпусткою у вересні» (телефільм Віталія Мельникова за п’єсою Олександра Вампілова з Олегом Далем у головній ролі).
Інакше кажучи, тут — спроба втілити вічний російський сюжет про зайву людину, який російське мистецтво переповідає у різних варіантах, починаючи ще з Лермонтова і Пушкіна.
Власне, першу половину фільм більш-менш притримується старовинної парадигми. За жанровими ознаками «Географ глобус пропив» нагадує побутово-соціальну комедію, але все ж на початку, місцями, це майже той самий гіркий сміх, що маскує невидимі світу сльози. Хабенський намагається створити образ зовнішньо кумедної людини, яка балансує на краю екзистенційної прірви. Щоправда, решта акторів цей рівень не витримують.
Проблема таких героїв, як Служкін, — в їхньому відчуженні від реальності, в їхньому глибокому внутрішньому розладі, а не в тому, коли і з якою жінкою переспати. Розвал родини, пияцтво — лише симптоми, а не сама хвороба. Але, намагаючись розвивати сюжет, Велединський розставляє акценти геть згубно для фільму. З’ясовування стосунків з жінками і школярами, схоже місцями на типовий серіал, заповнює весь смисловий простір у другій половині «Географа». Мелодрама, яку погано зіграно, змішується з посереднім романом виховання, до цього додаються серйозні проблеми з рівнем акторської гри, особливо у молодих виконавців.
Глобус — це сленгове означення голови. Служкін пропиває свій «глобус», впадаючи у зростаюче соціальне безумство, і режисер мав гарний шанс дати портрет всього покоління розгублених, зайвих, зневірених росіян через долю одного небораки, визначити діагноз своєму часові, але це провина не тільки Велединського, бо він не знайшов потрібних слів — можливо, їх поки що просто немає ні в кого.
