А якщо Росія дізнається, що Мазепа — це Штірліц-Iсаєв?

Треба б темку підкинути російському міністерству закордонних справ і особисто міністрові Сергію Лаврову. Хай би він офіційно висловився з приводу нової інформації, яку, можливо, незабаром оприлюднить наше СБУ. Насправді гетьман Іван Мазепа був ніякий не Мазепа, а штурмбанфюрер Штірліц, він же радянський розвідник полковник Ісаєв. Я не сумніваюся, що російського міністра закордонних справ ця обставина дуже зворушить і він висловиться за присвоєння Мазепі звання Героя України.

Ви здивовані? А чому? Чому б міністру не зацікавитися такою екстраординарною інформацією? Господь із ним, що це неправда. Їм же там, напевно, зайнятися нічим, тож вони Мазепою і переймаються. Днями російське зовнішньополітичне відомство вирішило засудити політику Києва, спрямовану на реабілітацію гетьмана Івана Мазепи, розцінюючи її як спробу втягти український народ у «штучне надумане протистояння з Росією». «За цих умов доводиться сподіватися на мудрість українського народу, що не дозволить себе втягти в штучне надумане протистояння з Росією», — цитує Інтерфакс-Україна департамент інформації і преси МЗС РФ.

Коли я пишу про подібне, у мене вже опускаються руки — не від утоми. Від ірреальності того, що відбувається. Ви тільки вдумайтеся! Оце все виголошують не вчені-історики, не громадяни — любителі історії, а ціле міністерство закордонних справ. Якби я був російським платником податків, то запитав би: «Ви там зовсім сказилися? Вам, крім історії, нічим більше зайнятися?». Щоправда, платники не питають, бо їм це, мабуть, подобається.

Біда в тому, що наш Ющенко — нічим не кращий. Ні, я, всупереч поширеній останнім часом думці, якраз вітаю інтерес Президента до історії та культури. Він пожвавлює інтерес до цих тем. Але ж усьому є межа! Ви тільки згадайте: це ж він просив на той час ще живого голову Російської православної церкви Алексія зняти анафему з Мазепи, яку за наказом Петра І наклали на нього після того, як гетьман покинув царя і вирішив об’єднати зусилля зі шведами. Правду кажучи, мені особисто глибоко по цимбалах, зніме ця церква анафему з Мазепи чи ні зніме. Але, можливо, такий крок мав би якесь значення у релігійному житті. Втім, вибачайте, не главі ж держави цим займатися. І навіть не міністерствам з відомствами.

Є один аспект, у якому ми від наших «старших братів» вигідно відрізняємося. Нам, за великим рахунком, чхати хотілося на те, кого там росіяни у себе прославляють і кому ставлять пам’ятники. Ну хіба що можемо трохи побуркотіти невдоволено, написати декілька статей. А загалом — робіть собі, що хочете, тільки нас не чіпайте. А вони ж встромляють носа у нашу історію і наполегливо вимагають, щоб ми припинили її переписувати. Знову хочеться їм відповісти: не хочете переписувати — не переписуйте. Нехай у вас залишиться історія ВКП(б). Так не послухаються ж, уперті.