Єврокиїв євротравневий
Через деякий час — а ось вже в столиці проходить VII театральний фестиваль «Київ травневий». Проходить, як завжди, з географічним розмахом — 15 театрів із Росії, Швеції, Білорусі, Польщі, Німеччини, Литви, Франції, Сербії, Македонії, Естонії, Австрії, Іспанії, Чилі, Грузії, Кореї і навіть ПАР. До речі, представництво останньої країни виглядає найбільш екзотичним. Трупа «Тула Сізве», очевидно, — це свого роду вічні посли доброї волі. Вони їздять світом, несучи не стільки художню, скільки соціальну, гуманітарну місію — жертвують прибутки на «релігійні проекти», потреби хворих на СНІД і боротьбу з наркоманією, постійно беруть участь у концертах проти насильства й на підтримку миру та демократії. Власне, їхня вистава — це також концерт, складений із традиційних пісень і танців африканських народностей, які населяють Південну Африку.
Проте серйозні театральні роботи також будуть. Насамперед це, звичайно, вистава, яка стала прологом фестивалю — «Слуга двох хазяїв» за однойменною комедією Карло Гольдоні у виконанні Драматичного театру «На Литейном» (Санкт- Петербург). На торішньому «Києві травневому» цей колектив вже покорив театралів прекрасною роботою «Цар Едіп» (відміченої в Росії преміями «Золота маска» і «Золотий софіт»). «Слуга двох хазяїв» — звичайно, абсолютно інша вистава, пустотлива і весела, з досить цікавою сценічною машинерією (художник-постановник — Еміль Капелюш), але в ньому також бере участь і зірка «Едіпа» — Ксенія Раппопорт у ролі Беатріче Распоні. Причому Труфальдіно (прославленого Костянтином Райкіним у класично знаменитому фільмі) виконує справжній італієць родом із Швейцарії, Джуліано ді Капуа. І це ще не всі сюрпризи постановки — адже, згідно з концепцією режисера Андрія Прикотенка Труфальдіно в цій історії — не головний, увагу, швидше, зосереджено на пригодах пари закоханих — Беатріче (Раппопорт) і Флоріндо (Ігор Ботвін).
А офіційне відкриття фестивалю відбудеться 19 травня о 13.00 на підмостках біля мерії, яка вже не один місяць тримає оборону від пікетників, що протестують проти безконтрольної забудови міста. До речі, цікаво, як поєднуватиметься гра з політичними пристрастями, які особливо розпалилися після двох розігнань наметового містечка Форуму порятунку Києва? Залишається лише сподіватися, що мистецтво втихомирить усі сторони конфлікту, адже виконуватимуть «Ромео і Джульєтту». Причому зі сцени у виконанні акторів Королівського драматичного театру (Стокгольм, Швеція) звучатиме не стільки шекспірівський текст, скільки пісні 500-літньої давності з тієї — ренесансної — епохи...
А одним із основних сценічних майданчиків фестивалю стане Театр юного глядача на Липках. Вистави тут пройдуть різні. 21-го свій сценічний жарт «Тарас на Парнасі» покаже Білоруський республіканський ТЮГ. Народна поема «Тарас на Парнасі» — судячи з усього, віддалений аналог нашої «Енеїди», тільки у білорусів винахідливий лісник Тарас дає лад аж на самому Олімпі — через тимчасову відсутність Зевса на робочому місці. На тій же сцені пройде експериментальне дійство трупи Національного центру культури імені Т. Прокопієва (Куманово, Македонія) під назвою «Балканський блюз». Обіцяють поєднання соціального колориту з нетрадиційними сценічними прийомами. Ще одна спроба пограти з трагедією — «Нузгар і Мефістофель» тбіліського Театру королівського двору (28 травня, ТЮГ). У грузинських артистів місце Фауста зайняв архітектор-невдаха. Виконавці головних ролей визнані на своїй батьківщині минулого року найкращими акторами, а це подає надію.
Проте більшість вистав пройде, звичайно ж, в Міжнародній театральній майстерні «Сузiр'я», керованої генеральним директором «Києва Травневого» Олексієм Кужельним. Тут 21 травня буде моновистава засновниці краківського театру «Просценіум» Жулі Зайонцовної «Маніфест», створена за текстами відомого польського драматурга і теоретика мистецтва Станіслава Ігнаци Віткевича. Вистава свого часу була відмічена Гран-прі на Краківському фестивалі одного актора. Наступного дня покажуть «До трьох сестер» у постановці емігранта з України, що нині мешкає в Гамбурзі, Євгена Местечкіна, а ось 24 травня в «Сузiр'ї» відбудеться урок популярної лінгвістики у формі концерту. Співатиме француз на ім'я ЙоМо (справжнє ім'я — Жан-Марк Леклерк), який прославився насамперед тим, що протягом одного концерту заспівав пісень аж 22 мовами і за це потрапив до Книги рекордів Гіннесса. Основне його захоплення — есперанто, а заради участі у фестивалі в Ялті він навіть вивчив кілька українських народних пісень. Зараз же в його репертуарі вже пісні 30-ма мовами, так що урок, тобто концерт, будемо сподіватися, вийде різноманітним.
Ще одна вистава театрально спрямованого емігранта — «Кінець Казанови» за п'єсою Марини Цвєтаєвої («Сузiр'я», 25 травня, 21.00) — створена росіянкою Маріанною Ланською, яка проживає нині в одній країні із багатомовним паном ЙоМо. Ланська — колишня ленінградка, художниця, сценограф і режисер, зробила у Франції досить успішну сценічну кар'єру і навіть заснувала власну компанію «Паризькі сезони». Анонс вистави обіцяє пишноту, монументальну красу декорацій і ефектний дизайн костюмів.
«Київ травневий» також відкриває нові жанри: наприклад, глядачі дізнаються, що таке «нео-кабаре»; оголошено це як вистава іспано-чилійської компанії «Ла Зурда» «Кукурудзяний торт» («Сузiр'я», 27 — 28 травня), яка присвячена життю емігрантів. У «Сузiр'ї» 1 червня пройде й одна із найекзотичніших вистав, вже згадуване південноафриканське «Різдво в Кронстаді». Проте найбільш екзотичним і бажаним стане вже традиційний виступ корейських артистів — цього разу в Театрі оперети, 29 травня. Майже щороку він приїжджає на «Київ травневий», і з кожним приїздом число його шанувальників зростає. Адже корейський фольклор — такий же незвичайний, як і вишуканий і, до речі, сам по собі є яскраво театралізованим.
Звичайно, вистав багато, і, цілком можливо, що деякі з них стануть справжнім відкриттям. Наприклад, прем'єра нової роботи талановитої молодої танцівниці та хореографа з Естонії Ренати Кеєрд під назвою «Місця» (26 травня, клуб «Спліт» на Прорізній). Когось зацікавить Бєлградський драматичний театр із символічною виставою «Золоте руно», когось — спроба австрійської «Театральної турбіни» поставити дуже складного драматурга Бернара-Марію Кольтеса («Ніч перед лісами»). Загалом, буде з чого вибирати. Кількісно, зрозуміло. А щодо якості — подивимося.
Як постскриптум. Особливо дивно виглядатиме старт фестивалю на фоні безумства «Євробачення», яке стрімко захоплює місто...
