Залізо й скрипка Дмитра Чернова
Російські металурги встановили в Ялті пам'ятник основоположнику сучасного металознавства Дмитрові Костянтиновичу Чернову, 160-річчя якого буде відзначатися 1 листопада (20 жовтня за старим стилем). Кореспонденту «Дня» пощастило стати фотодокументалістом робочого моменту установки пам'ятника.
Полікурівський пагорб височіє над самим морем із боку Массандри. У тому паркові під благістю церкви Святого Миколи упокоєні великі діячі науки й мистецтва, чиї натхненні твори народжувалися на Південному березі. Саме в Ялті російський вчений Чернов створив перший графічний начерк обрисів найважливіших ліній діаграми стану «заліза-вуглецю».
Дмитро Костянтинович, працюючи ще молодим інженером на Обухівському сталеливарному заводі в Санкт-Петербурзі, намагався зрозуміти: чому при стрільбі розриваються гармати? Він встановив залежність структури й властивостей сталі від її гарячої механічної й термічної обробки. І першим виявив, що метал починає остигати кристалами. За кольорами розжарювання сталі вчений відкрив критичні температури, при яких у металі відбуваються фазові перетворення, що істотно змінюють його структуру та властивості. Ці критичні температури були названі точками Чернова. Теорія послідовної кристалізації допомагала у виробництві ливарної сталі отримувати щільний, безпузиристий метал, що було особливо важливим у артилерійському виробництві. Відкриття Чернова стали світовим надбанням. Його вважають батьком металографії, провісником і керівником Нової школи металургів. Учений був обраний почесним головою Російського металургійного товариства, почесним віце-головою англійського Інституту заліза і сталі, почесним членом американського Інституту гірських інженерів.
150-річчя великого вченого збіглося з розпадом Союзу, з порушенням міждержавних зв'язків. Тоді не здійснилася ідея академіка Тихонова облагородити могилу Чернова в Ялті, де з часу поховання лежала лише заіржавіла надмогильна плита. Нині віддано данину пам'яті великому вченому. Всеросійський конкурс на кращий проект пам'ятника Чернову виграли й утілили в життя майстри з Новоліпецького металургійного комбінату. Скульптор — член Спілки художників Росії Валентин Челядін і відомий у Росії ливарник Олексій Ніколаєв. Будівельні роботи біля могили Чернова на Полікурівському пагорбі були виконані за сприяння президента акціонерного товариства «Крим- Лада» Володимира Жукова. Останні штрихи, останні поправки в роботі над пам'ятником, що тривала понад рік. Нарешті на чорному гранітному постаменті закріплюється вензель: на скрипці — кристалограма заліза. Виявляється, другою улюбленою після металургії справою Чернова було виготовлення скрипок...
Коли всі з полегшенням зітхнули, доктор технічних наук, професор Аркадій Тихонов, який працює нині в Тольятті на АвтоВаЗі, сказав кореспондентові «Дня»: «Внесок Чернова в металургію можна порівняти зі значенням таблиці Менделєєва в хімії. І ми дуже раді, що перший в світі пам'ятник цьому російському вченому встановлений наприкінці ХХ сторіччя в Україні. Тут є щось глибоко символічне. У відносинах між Україною й Росією тісно переплітається і «фізика й лірика». Наш зв'язок «замішаний» так само круто, як сталь. І віриться, що, образно кажучи, та гнучкість сталі, над якою працював великий учений, не дасть цьому зв'язку розірватися».
