Замок із…зубами

Такого типу замки слюсарної роботи, що представлені в постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15), виготовляли три століття тому в Галичині. Про це «Дню» розповів завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій Колотай.  

«Величезні за розміром, такі замки вмонтовували у ворота замків, в'їзні брами або великі брами монастирів. Вони були доволі прості за конструкцією, але надійні в експлуатації. Крім того, служили дуже багато років, – говорить Андрій Колотай. – Щодо замків менших розмірів, які нагадують нам сучасні замки-колодки, – то вони дуже різні за конструкцією і навішувалися на менші дівері. Але всі запірки виконані дуже цікаво».

Звертає увагу Андрій Михайлович на замок із гребенем-зубами: «Це замок-капкан. Пластинка із зубами ховалася всередині. Злодій не знав про пастку і, коли намагався у якийсь спосіб відчинити замок, отримував зубці у руку, котрі в прямому сенсі слова в'їдалися у долоню і тримали на місці аж до з'яви господаря помешкання. Тобто воно вже як хапало, то не відпускало! Річ, звісно ж, не дуже гуманна, але чого не зробиш заради порятунку майна!». 

Залишається додати, що оці пристрої для замикання дверей XVIII століття Музей етнографії і художнього  промислу отримав від свого попередника – міського Промислового музею, заснованого 1874 року.

Принагідно зазначу, що у збірці МЕХП відвідувачам продемонструють і спосіб цивілізованого потрапляння до того чи іншого приміщення – говорю зараз про дверні молотки XVII століття. «Збірка цих пам'яток цікава, перш за все, своїм різноманіттям і вишуканими художніми особливостями, – розповідає Андрій Михайлович. – Дверний молоток тоді виконував функцію дверного дзвінка, котрими всі користуємося сьогодні. Його ще називали стукалом, бо у функції такого молотка входило давати сигнал господарю, що у нього гості на порозі». В постійній експозиції Музею етнографії представлено шість таких пам'яток, які є дуже різні за декором. Наприклад, у вигляді дракона, який перемагає змію (вочевидь, щоби відлякувати недоброзичливців, які наважуються порушити спокій господарів). Також є стукало з русалками, з легким еротичним присмаком. До воріт якої будівлі був прикріплений такий молоток, невідомо, але брама точно мала бути великою. Детальніше про стукала  з колекції МЕХП можна дізнатися з публікації  «У Львові демонструють дверні дзвінки XVII століття» від 21 квітня 2018 року.

Ходіть до музеїв – дізнавайтеся і розвивайтеся. За бажанням, робіть власні розвідки. І читайте газету «День» – маємо чим і зацікавити, і здивувати. А головне – заохотимо «глибоко копати». Щоби знати!

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів, фото Йосипа МАРУХНЯКА.