Життєдайний зв’язок буковинської Маланки

Дата проведення Маланки невипадкова. У православних церковних святцях саме день св. Меланії завершує річне коло, а день св. Василя його розпочинає. Сьогодні у зв’язку із заміною юліанського календаря григоріанським ці дати припадають на 13 і 14 січня, коли відзначають так званий старий Новий рік. Символізуючи новоліття, життєдайний зв’язок жіночого і чоловічого начал, образи Маланки і Василя персоніфікувалися в українській народній творчості й перетворилися на стійку фольклорну пару. Головне ядро «території Маланки» становили придністровські землі Галичини, Поділля, Буковини, Молдови.

Чернівеччина вирізняється своєю неповторною етнічною культурою, а в циклі календарно-обрядових свят буковинська Маланка — колоритна й самобутня. Тільки в Буковинському регіоні можна побачити українську, румунську, молдавську і навіть бессарабську Маланку — і жодного мовного бар’єра.

Буковинську Маланку знають в Україні та світі, насамперед, саме завдяки Переберії у Вашківцях. За твердженням фольклористів, Вашківська Маланка — це унікальне явище в Україні. І нічого з цією переберією не могли зробити ні татари, ні турки, ні австріяки, ні румуни, ні більшовики, які захоплювали буковинські землі. Вони забороняли Маланку, а вона таки була. Вони карали тих, хто переодягався, а вони все ж таки перебиралися, Маланка вижила. Вона перемогла всіх загарбників і залишилася навіки у Вашківцях. Бо тут її корінь, тут її земля, тут її народ і тут її душа. Тому раз на рік у містечку над Черемошем Маланка гуляє так, що весь світ дивується. Саме у Вашківцях віддавна існує і таке унікальне ремесло, як виготовлення масок. Старожили із захопленням згадують чудові маски роботи народного майстра Георгія Гараса (музей якого зберігає пам’ять про цього умільця), з пошаною називають імена майстрів Володимира Мігована й Володимира Леонтюка.

Щороку Маланкове дійство у Чернівцях стає й дедалі різнобарвнішим — маланкарі вигадують нові костюми, втілюють цікаві творчі задуми, демонструють вражаючу техніку. Бо дiйство, що дiйшло до нас крiзь вiки, — це тiльки початок i зав’язка карнавалу, а вже розвиток i фiнал — абсолютно непередбачуванi. Маланка є гнучкою i багатогранною забавою, вона може iнтерпретуватись як заманеться. Iз часом маски i персонажi оновлюються, i тут даються взнаки проблеми сьогодення та моднi вiяння. Проте немає одних i тих же персонажiв навiть у селах по сусiдству. В кожному маланкують по-своєму. Торік Міжобласний фольклорно-етнографічний фестиваль «Маланка-фест» зібрав 22 колективи. Розширився фестиваль і географічно — на костюмоване дійство до столиці Буковини прибули учасники з Тернопільської та Івано-Франківської областей.

— Ми очікуємо, що цього року візьмуть участь щонайменше 600 маланкарів із різних районів Буковини, а також із Івано-Франківської та Тернопільської областей. Також очікуємо багато гостей із Києва та східних областей України. Чимало туристів приїде із Австрії, Польщі, Румунії та інших країн Європи.

Цьогоріч до нас приєдналися креативні молоді люди, які попрацювали над нашим логотипом, зберігши традиційну різдвяну зірку. Промені зірки символізують те, що на Буковині Маланка є різна, різнобарвна, і додали хлопця, який тримає цю зірку, що уособлюється з тим, що фест є багаточисельний, — розповіла організатор фестивалю Маланки у Чернівцях, голова туристичної громадської організації «Палітра Буковини» Оксана ЛЕЛЮК.

Тож карнавальна хода, як зазвичай, охопить центр Чернівців, а свою майстерність колективи показуватимуть на сцені з потужними звуковою та освітлювальною апаратурою.

«Завдяки підтримці благодійників призові для найкращих маланкарів значно зросли, — повідомив радник міського голови з питань культурної політики та міжнародних відносин Сергій ОСАЧУК. — Переможці отримають 50 тисяч гривень. За друге і третє місця передбачено премії по 30 і 20 тисяч відповідно. Також учасникам фестивалю буде відшкодовано транспортні витрати, кожний зареєстрований колектив отримає чотири тисячі гривень».