Зібрати в провінції повні зали

Останні дедалі активніше освоюють глибинку України, і вже мешканців дуже провінційного Рівного не здивуєш заїжджими гастролерами з Москви, не кажучи вже про вітчизняних метрів естради. Сама техніка організації гастролей, ті проблеми, які стоять перед їх організаторами, як правило, залишаються «поза кадром» — глядачі бачать лише результат.

«Про роботу регіональних продюсерських центрів склали немало легенд, — говорить директор продюсерського центру «Корона» Микола ОРЕШКО, який почав займатися організацією гастролей років п’ять тому. — Одна з них — це величезні заробітки на організації гастролей. Насправді все набагато складніше. Будь-який виступ «зірки» — це шоу, що дуже дорого коштує. І досить ризиковане. Далеко не всі виконавці і колективи, які начебто знаходяться на вершині шоу-бізнесу, здатні зібрати повний зал. По-моєму, на українській естраді є тільки три, максимум чотири виконавці, які можуть без особливих проблем за будь-яких умов гастролювати регіонами. Серед них назву Ірину Білик та Олександра Пономарьова. Багато виконавців і колективів, які вважають себе «зірками», насправді мають один — максимум два шлягери, і тому часто гастролі такого роду зірок зриваються».

Микола Орешко говорить, що від усіх зібраних за концерт грошей продюсерському центру, як правило, залишається 3—5 відсотків. «До речі, не можу сказати, що й українські зірки естради купаються у грошах, — зазначає він. — Так, на моїй пам’яті одна відома виконавиця здійснила прекрасний тур Україною, немало заробила. Приїхала додому, записала кілька нових пісень, зняла кліп, і гроші, зароблені за гастролі, вичерпалися».

Сьогодні багато говориться про наплив російських зірок естради, які нібито вивозять зароблені на гастролях гроші і тим самим завдають збитків нашій економіці. «Насправді все зовсім не так, — стверджує Орешко. — Як і їхні українські колеги, вони платять податки плюс витрати. Так що, фактично, вивозиться щонайбільше сім-десять відсотків від заробленого. Щоправда, російські зірки «коштують» удвічі-тричі дорожче від українських. Водночас, я не пам’ятаю випадку, щоб наші артисти хоч раз відмінили виступи зі своєї вини. У росіян таке, на жаль, буває. Однак у багатьох російських виконавців немає зайвої «зірковості», властивої деяким нашим виконавцям. Ось, наприклад, нещодавно виступав у Рівному Сергій Пєнкін. Він не ставив вимог: у цей автомобіль я не сяду, присилайте за мною престижніший, немає у готелі чотирикімнатного люкса — спокійно поселився у двокімнатному. Відчувалося — артист приїхав працювати, і публіка це помітила».

У роботі регіональних продюсерських центрів дуже велику роль відіграє уміння зрозуміти запити публіки. При цьому треба враховувати, підкреслює директор центру «Корона», що концерти виконавця в одній області — справа невигідна. «Таким чином, необхідно знайти виконавців і групу, які були б популярними у ряді регіонів. І вже тоді організовувати тур. Адже, — переконаний Микола Орешко, — попри будь-яку економічну ситуацію, завжди знайдеться в обласному центрі одна- дві тисячі чоловік, які не пожаліють кілька десятків гривень для того, щоб подивитися хороший концерт».