Зважаючи на дискусію

Кілька днів тому, 3 червня, на сайті обсерваторії «Білий слон» з’явилося повідомлення про те, що митці Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) спорудять на горі Піп Іван (Чорногірський) Хресну дорогу зі стаціями у вигляді камінних брил у зріст людини із вмонтованими у них таблицями, які відображатимуть останні моменти життя Ісуса Христа на його шляху до Голгофи.

У повідомленні ішлося й про те, що вона буде найдовша та найскладніша з усіх існуючих і пролягатиме від підніжжя гори до самої її вершини (гора Піп Іван — одна з найвищих вершин Українських Карпат, висота 2020, 5 м. — Т.К.).

Називалася й дата відкриття та освячення Хресної дороги представниками всіх християнських конфесій — 14 серпня.

За п’ять днів ця інформація спричинила неабияку реакцію у соціальних мережах, і велика частина відгуків — різко негативна. Наприклад користувач Сергей Гайдай обурюється: «Прикро, що ініціатива ця народилася у керівництва установи під назвою «університет». Я завжди думав, що університет повинен бути храмом науки, а не архаїчним осередком релігійних обрядів. Сиджу і думаю, як завадити цьому порушенню закону про недоторканість заповідника і просто ігнорування здорового глузду?» Інший користувач, Андрій Скоп, пише: «У мене таке враження, що я живу десь на початку і навіть в середині 90-х років. Саме тоді руйнування пам`яток архітектури і природних заповідників, це було не просто нормою, але перетворилося на певне змагання — хто більше зруйнує і зробить це ефектніше».

Також у соціальних мережах з’явилося звернення науковців до Глави УГКЦ Бліженнішого Святослава, в якому, зокрема, зазначено: «На жаль, це не перший випадок, коли подібними «благими намірами» завдають непоправної шкоди історичним або природним пам’яткам. Наприклад, нещодавне встановлення фігури Матері Божої у Стільському. Цією самодіяльністю було завдано шкоду не лише історичній пам’ятці, а і репутації Церкви. У 2008 році схожі дії кількох добродушних, але не надто освічених львів’ян призвели до значного пошкодження заповідної зони регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Там, на горі Хомець, вночі незаконно звели Хресну дорогу, зробили сходи, висадили квіти. У такий спосіб унікальній ділянці степової рослинності, в заповідній зоні було завдано значної шкоди... Ми, українські науковці, звертаємося до Вас із проханням вчасно відреагувати і з висоти Вашого авторитету вплинути на забудовників». 

А восьмого червня на сайті Прикарпатського університету була оприлюднена заява про те, що університет наразі не розпочинатиме інфраструктурної частини проєкту створення Хресної дороги на Чорногору: «Зважаючи на дискусію у соцмережах, яку викликала ідея створення Хресної дороги на шляху до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван), і різнополюсність її оцінок, університет прийняв рішення після створення мистецької частини проєкту не переходити до наступного етапу його реалізації. Адже сама ідея проєкту має об’єднуюче значення, роблячи головний акцент на екуменізмі, формуванні поваги до Природи, яку подарував нам Творець і розвитку туризму в регіоні. Тож інформуємо, що університет не розпочне інфраструктурну частину проєкту, поки не сформує серед громадськості розуміння глибини його мети».

Автори заяви дякують всім небайдужим за дискусію, оскільки вона відкрила для них нові проблеми, які потребують не емоцій чи одноразових акцій, а системної, клопіткої і багатолітньої роботи з метою збереження екосистем Карпат. Водночас зазначають, що дискусії, які виникають в соцмережах, на жаль, досить часто залишають осторонь уваги такі явища, як винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених у Червону книгу, хаотичний туристичний рух з багатоденним перебуванням у горах з відповідними екологічними і пожежонебезпечними наслідками, завезення рослин, які не притаманні карпатському біорізноманіттю тощо, «а саме це сьогодні є головною загрозою екосистемам Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій і обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно у всіх куточках українських Карпат, включаючи Чорногору».

Тому Прикарпатський університет ініціює інформаційно-просвітницький проєкт, мета якого — формування особистості, яка буде не загрозою функціонування, а сприятиме природному розвитку екосистем Карпат. «Ми розпочинаємо на сайті Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» БІЛИЙ СЛОН та на дискусійному форумі сайту пєкту Адаптації колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру (PIMREC) відеокурси для туристів-початківців та науково-популярні розповіді про духовну спадщину, минуле і сьогодення жителів Карпат», — зазначено у заяві.