Що буде з «президентськими тваринами» у Межигір’ї?

Зараз у соцмережах активно обговорюється питання, що робити з президентським Межигір’ям. Нагадаємо, після того, як звідти виїхав Віктор Янукович, вхід до резиденції став вільним, а Верховна Рада ухвалила постанову, що віднині це державна власність. Хтось радить зробити тут санаторій чи музей, хтось — продати, а гроші направити на недобудований корпус Охматдиту. Невизначеною лишається і доля зоопарку, розташованого на території резиденції екс-президента. Адже його працівники у перший день відкритих дверей не з’являлися на робочих місцях, через що тварини були голодні. А натовп людей, що кинувся на оглядини 150-гектарної території, для багатьох тварин став справжньою напастю: вони не звикли до такої кількості відвідувачів і отримали шок...

Першими рятувати тварин кинулися Богдан Швайка, активіст та колишній працівник Київського зоопарку, якого звільнили за те, що розповідав громадськості про фінансові махінації керівництва та неналежне утримання звірів, а також Сергій Григор’єв, який ще працює у столичному звіринці, але теж перебуває у конфлікті з дирекцією — через свою активну позицію. Ці люди викликають довіру хоча б тим, що останні дні і ночі проводять у Межигір’ї, намагаються забезпечити тварин їжею та максимально обмежити доступ до них сотень людей.

Сергій Григор’єв розповів, що на момент їхнього приїзду за тваринами доглядав лише один чоловік. З його слів, працівникам Межигір’я була дана команда залишити територію, а що робити і як діяти далі, більшість його колег не знали. Вже через кілька днів вони почали повертатися на роботу. Зараз за тваринами доглядає близько 20 працівників.

«Поки що ми з Богданом взяли на себе тимчасове керівництво зоопарком, бо волонтери, які там були, не мають досвіду, як насправді допомогти тваринам, — розповідає в Григор’єв. — Насамперед ми працювали над тим, щоб забезпечити годівлю тварин, бо люди з найкращих міркувань везли хліб та яблука, а тварини звикли до спеціалізованих комбікормів, тому треба було максимально забезпечити їхній догляд. Деякі люди несли свіжий хліб, а його не всім тваринам можна вживати, від нього вони можуть навіть загинути. Тому ті, хто їде на Межигір’я і хоче погодувати тварин, звертайтеся до нас, ми підкажемо, що і як. Зараз нам треба вирішувати проблему із забезпеченням комбікормів, бо їх вистачить ще днів на 10—20, а що далі — будемо думати».

Вирішити цю проблему спробувала Тамара Тарнавська, президент Міжнародного товариства захисту тварин «СОС». Вона перебувала там цілий день (23 лютого) і попросила охорону повісити при вході на територію скарбничку — для пожертв на закупівлю кормів тваринам.

«Зараз сюди приходять сотні тисяч людей — якщо хтось кине по 50 копійок, то це вже якось стабілізує ситуацію, доки не вирішиться остаточна доля зоопарку. Протягом дня ніхто не кинув жодної гривні. Тварини ж то не винні, — каже пані Тамара. — Коли я намагалася розмовляти з людьми, то мене мало не лінчували. Ніхто не підтримував моєї позиції. Єдиний, хто став моїм однодумцем, це американський журналіст, він декілька разів мене наївно запитував, за які гроші все це збудовано і чи є фінансовий та каральний орган, який би контролював цей фінансовий потік».

Обидва експерти у розмові з «Днем» нарікали, що така надмірна кількість людей, яка зараз хлинула до Межигір’я, тваринам лише на шкоду. «У перший день був прямий доступ до тварин, люди заходили прямо до них у клітки. Тому ми хочемо прийняти рішення, щоб людей поки не пускали, бо вже є випадки загибелі птахів. Стороння особа зайшла на службову територію, вимкнула рубильник, тварини у приміщенні задихнулися, бо не було вентиляції», — розповів Сергій Григор’єв.

На жаль, не всі відвідувачі резиденції мають належне виховання та рівень культури. Як розповіла Тамара Тарнавська, деякі громадяни годували звірів окурками! Звісно, побачити президентський зоопарк не часто випадає нагода, але шкода, що багато хто сприйняв це як дику розвагу. До речі, дивитися там є на що. Опису тварин волонтери поки не складали, кажуть, що займуться цим найближчими днями. Розповідають, що є тут найбільша за розмірами американська антилопа Канна, яку тримають спеціально для доїння. Є кілька елітних корів, вівці, кози, свині, що більше нагадує елітну ферму.

«Ще є африканський страус, ему та нанду. Також утримуються дві червонокнижні дрофи та степовий журавель «красавка», рідкісний вид гусей з Австралії, павичі, близько десяти видів фазанів, три види лебедів, гризуни-мари з Південної Америки. Цікаво, що у столичному зоопарку вони вивелися, бо ніяк не могли для них створити спеціальні умови, а тут цих мар утримують просто неба протягом року, і вони гарно живуть», — додає Григор’єв.

Тоді як волонтери повертають роботу президентського звіринця у звичайне русло, про свої наміри опікуватися цими тваринами заявило керівництво Київського зоопарку. Його прес-служба оприлюднила заяву, що за дорученням Володимира Макеєнка заступник із питань зоочастини Ігор Марійчук та ветеринар Інна Васильківська 24 лютого відвідали Межигір’я, провели опис тварин (як пояснив нам Григор’єв, за ті півдня, які вони тут перебували, це зробити нереально), вивчили їхній стан здоров’я та перевірили наявність кормів. І тепер ініціюватимуть переселення цих тварин до Київського зоопарку, а відповідальність за їхню долю беруть на себе. Стосовно перебування тут співробітника Григор’єва, то в зоопарку його дії визнають нелегітимними, мовляв, він не має відповідної кваліфікації.

Зважаючи на вкрай негативну репутацію нашого зоопарку і те, як живуть там тварини, частина колекції може просто вимерти, тому волонтери вважають недоцільним перевозити туди межигірських тварин. Сергій Григор’єв запевняє: якщо почнуться якісь кроки щодо перевезення тварин до Києва, він підніматиме на захист тварин небайдужу громадськість. «У Межигір’ї працюють висококваліфіковані працівники, підхід до роботи тут на порядок вищий, аніж у зоопарку, створені хороші умови праці, тварин годують здебільшого спеціалізованими комбікормами. Санітарні норми тут дуже високі, і нашому столичному зоопарку треба підтягуватися до цього рівня. Тварин вивозити звідси не можна, це буде для них небезпечним», — каже він.

Вивезти з Межигір’я активісти дозволяють лише оленів та інші види великої рогатої худоби. Пропонують доправити їх до заповідника «Асканія-Нова», де для них сприятливіші умови. А сам зоопарк радять законсервувати, зробити для нього окремий вхід та обмежити доступ значної кількості людей. Тому зараз активісти хочуть призначити так званого коменданта Межигір’я та організувати систему охорони, оскільки загони Самооборони не можуть самотужки оберігати таку велику територію.