Пустити гроші «до вітру»

Чи бували ви у комунальному туалеті, який коштує півмільйона гривень? Найчастіше на київських вулицях зустрічаються блакитні кабінки біотуалетів, біля станцій метрополітену та у підземних переходах діють стаціонарні вбиральні. У парках і скверах даремно шукати такі місця: вбиральні зазвичай зачинені або занедбані. Але жоден такий клозет, певно, не тягне на 500 тисяч гривень. Проте саме на таку суму зараз проводить тендер Подільська районна держадміністрація. Йдеться не про будівництво вбиральні, а лише про розробку проекту. Можливо, на кошторис робіт вплинуло майбутнє розташування туалету, який планують встановити на Андріївському узвозі, 21?

«День» намагався з’ясувати подробиці у замовника тендера, Управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської РДА. Ми надіслали туди інформаційний запит. Відповіді поки не отримали.

ЕФЕМЕРНА ЦІНА

Першим звернув увагу на сумнівні торги архітектор Олег Гречух. На його думку, проблема не лише в ціні проектних робіт, а й у відсутності якісного завдання на проектування. Як пояснив «Дню» експерт, у проектування є різні стадії. Так, на етапі ескізу визначаються параметри об’єкта. На етапі робочого проекту, який і замовить Подільська РДА переможцю торгів, усі параметри об’єкту відомі, треба підготувати лише креслення, як саме його збудувати. Погодьтеся, для таких робіт сума надто велика. Навіть з огляду на те, що вбиральня розрахована на вісім осіб та одну людину з особливими потребами.

Насторожила архітектора ще одна деталь, прописана в умовах державної закупівлі. Проектант повинен підтвердити, що має досвід розробки проектної документації мінімум на три об’єкти на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Також Подільська РДА вимагає від проектанта забезпечити захист туалету від ґрунтових вод, бо він розташується на схилі гори, де стоїть Андріївська церква.

«Оскільки замовник тендеру шукає учасників, які мають три проекти у заповіднику «Стародавній Київ», який не дуже великий, та й не так багато там будують, виходить, що тільки певне коло людей може взяти участь у торгах, — продовжує Олег Гречух. — З огляду на це та на визначені заздалегідь параметри будівлі, ціна у півмільйона може бути вигадана. Не факт, що вона обґрунтована ринковою ситуацією. Це забагато, особливо якщо йдеться про державні закупівлі, це не відповідає обсягам проектування та затраченому часу».

Крім того, в тендерних вимогах зазначено, що «при розробці проекту благоустрою треба врахувати необхідність демонтажу та зберігання існуючої експозиції скульптур музею Кавалерідзе з її подальшим відновленням». Олег Гречух зауважує, що незрозуміло, як відбуватиметься демонтаж скульптур, а також не вказано, що цей схил є зсувонебезпечним і має непросту дренажну систему. Наостанок, ця місцина — чи не єдина зелена зона на Андріївському узвозі.

«МІСТО ПРОІГНОРУВАЛО ПРОБЛЕМУ»

Звісно, очільникам міста видніше, де можна будувати громадську вбиральню і скільки бюджетних коштів на це виділяти. Але хочеться конкретики, адже Києву дуже бракує міських туалетів. При цьому досі немає адекватної реакції на петицію про створення у столиці мережі сучасних громадських вбиралень. Її автор, активіст Сергій Щелкунов, розповів «Дню», що міська адміністрація не веде з ним жодних перемовин, хоча петиція набрала десять тисяч голосів, а авторів таких звернень мерія обіцяла залучати до співпраці.

У петиції активіст зазначив, що першочергово вбиральні треба створити в місцях великого скупчення людей, таких як станції метро та транспортні вузли. Далі — у зонах відпочинку, рекреації, загального користування та громадських просторів, також у спальних районах. При створенні таких об’єктів необхідно враховувати потреби усіх громадян.

«З міською адміністрацією ми комунікували через електронну пошту. Я надіслав пропозиції щодо того, які мають бути громадські вбиральні. Відповідь мерії виглядає так, що ви хотіли мережу — і вона у нас є. Коментарі та дії самої адміністрації наводять на думку, що місто проігнорувало проблему та зімітувало реакцію на петицію. Я впевнений, що міська адміністрація не збирається виконувати завдання, поставлені перед нею киянами», — вважає Сергій Щелкунов.

Перед проведенням пісенного конкурсу Євробачення-2017 у Києві біля фунікулера встановили так званий французький туалет, який не відповідає вимогам петиції. Городяни кепкували з нього, бо ззовні туалет більше схожий на стовп. І такі об’єкти місто збирається облаштовувати надалі. Чи влаштовують вони містян — ніхто не цікавиться.

ВБИРАЛЬНЯ ЯК МИСТЕЦЬКИЙ ОБ’ЄКТ

Разом з тим, після появи згаданої петиції міський голова Віталій Кличко доручив своєму заступнику Петру Пантелеєву провести інвентаризацію існуючих закладів і взятися за створення схем нових міських туалетів. Виявилося, що громадські вбиральні стаціонарного типу перебувають на балансі комунального підприємства «Київводфонд». Із 86 туалетів лише 53 у задовільному технічному стані. Решта потребує капітального ремонту чи реконструкції. Ще 33 вбиральні працюють у зонах відпочинку біля води, за них відповідає КП «Плесо», дев’ять туалетів — на балансі КП «Київзеленбуд». А за кошти інвестора ТОВ «Тут сервіс» у Києві встановили додатково 34 туалетних модулі. Також чиновники нагадали, що 2008 року з’явилося розпорядження Київради «Про вільний доступ громадян до туалетів закладів громадського харчування», чим і користуються кияни та гості міста. Виглядає так, що місто ситуацію проаналізувало, але рухатись далі не збирається.

«Чомусь мережа громадських вбиралень для європейських країн  — це норма, а в Києві цього бракує, — додає Олег Гречух. — Громадські туалети, які я бачив у Європі, виглядають сучасно. Це об’єкти, де використовуються відновлювальна енергія, матеріали, небачені у житловому та офісному будівництві. Є цікаві архітектурні рішення, туалет виглядає як мистецький об’єкт, що доволі гармонійно вписується в історичне середовище».

Архітектор радить місту підійти до вирішення проблеми комплексно: не тільки провести інвентаризацію існуючих вбиралень, а й визначити місця, де вони потрібні, створити спеціальну сервісну службу, гарантувати під’єднання до комунікаційних мереж, а також залучати інвесторів. Та міські чиновники наразі спромоглися лише подякувати активістам за порушення теми.