«Феномен Смешка» і його виборців

Особливістю нинішніх виборів став не тільки результат Володимира Зеленського, адже до певної міри це вже було очікувано. Справжнім феноменом президентських перегонів виявився Ігор Смешко. У чому його суть?

По-перше, короткий час на агітацію — Ігор Петрович заявив, що збирається балотуватися лише в січні цього року. По-друге, за даними Комітету виборців України, найдешевшими серед усіх кандидатів виявилися голоси для Ігоря Смешка. Політик витратив 3,9 млн грн і отримав підтримку 1 104 537 виборців, тобто вартість одного голосу — всього лише 4 грн.

По-третє, фаховість, підготовка і досвід, які проявлялися в усіх публічних виступах на телеканалах і зустрічах з людьми. Ігор Смешко є професором кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

По-четверте, нове обличчя — не в сенсі молоде, а в сенсі відсутності в публічній політиці протягом останніх 15 років. До цього Ігор Смешко мав військову кар’єру: обіймав посаду голови СБУ (2003—2005 рр.), заступника секретаря РНБО (2002—2003   рр.), військовий аташе при Посольстві України у Швейцарії (2000—2001 рр.), начальник Головного управління розвідки Міноборони України (1997—2000 рр.), голова Комітету з питань розвідки при Президентові України (1995—1998 рр.), військовий, військово-морський, військово-повітряний та аташе з питань оборони України в США (1992—1995 рр.).

По-п’яте, результат, який здобув кандидат на виборах. Жодні соціологічні компанії не обіцяли йому такого відсотка. За даними Центральної виборчої комісії, Ігор Смешко набрав 6,04% голосів, або 1 140 967 виборців. Це шосте місце серед 39-ти кандидатів. Смешко набрав майже однакову кількість голосів з Анатолієм Гриценком (6,91% і п’яте місце), яким було залучено набагато більше ресурсів. Вартість одного голосу для нього склала — 82 грн.

У середу Ігор Смешко розмістив заяву на своїй сторінці у ФБ, де насамперед подякував своїм виборцям за підтримку. А також зазначив наступне (скорочено), повну версію читатйте на сайті (www.day.kyiv.ua):

«По-перше, ми зламали супротив олігархів та їхніх ЗМІ, зламали лукаві твердження замовних політологів і соціологів про «непрохідні рейтинги». Ми довели, що українці не менш мудрий народ, ніж інші європейські народи зі сталими демократичними традиціями...

По-друге, майже один мільйон двісті тисяч виборців (понад 6% загального числа голосів), які проголосували за нашу програму — це реальна основа для першої політичної партії, заснованої на ідеології консервативної демократії, яка неодмінно увійде у Верховну Раду на наступних парламентських виборах...

За неповних два місяці передвиборчої кампанії, з бюджетом в 1,8 млн грн (що ви самі, мої дорогі Виборці і Волонтери, зібрали за цей час), за критерієм «час — вкладені кошти — кількість голосів» ми уже побили не тільки українські політичні рекорди, а й стали новою міжнародною політичною сенсацією...

По-третє, ми нікому і нічим не зобов’язані нашим успіхом: ані чинній владі, ані нинішнім її псевдодемократичним «опозіціонерам». Наш успіх і надалі буде базуватися лише на власних ресурсах, важкій праці і зусиллях, на силі нашої спільної віри та ідеології, а також на підтримці критично мислячої, досвідченої та освіченої частини нашого суспільства, разом з боротьбою за неухильне зростання в ньому середнього класу.

...Чинну політичну владу в особі Петра Порошенка ми НЕ підтримували і НЕ збираємося підтримувати і в другому турі виборів президента. Вважаємо, що Петро Порошенко, який не виправдав надії мільйонів українців і зганьбив ідеали Майдану, має піти в історію. На жаль, не героєм.

...Жодних посад в уряді не шукав і не шукаю, НІЯКИХ перемовин на ці теми НІ З КИМ не веду.

Моя мета залишається незмінною: велич України, верховенство права, високий професіоналізм в органах державного управління, реальна децентралізація, деолігархізація, демонополізація і деофшоризація України, подолання системної корупції влади, подолання бідності та всебічна соціальна підтримка найбільш незахищених верств населення. Міцна економіка та міцна армія як основа держави...

Передбачуючи ваше запитання стосовно пана Зеленського, відверто відповідаю: знаю лише талановитого актора Зеленського. Маю людську симпатію до його таланту. Політика, державника, фахівця в системних державних органах управління Зеленського не знаю. Тому ще раз нагадую старе добре англійське правило голосування при демократії: «На перших виборах голосуй серцем і розумом, а на вирішальному етапі виборів — за обставинами. За найменше зло проти вашої Батьківщини і вашої сім’ї».

Результат, який отримав Ігор Смешко, дійсно дає реальні шанси поборотися на парламентських виборах восени цього року й увести свою фракцію до Верховної Ради. «Всі гадають — у чому «феномен Смешка»?!. — пише у ФБ головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА.            — Придумують різні теорії, конспірології, все що завгодно... аби не визнати — після 1999 року, і участі у виборах Євгена Марчука — залишилась «ніша» державника, на яку ніхто не «тягнув», і виборець, який вперто чекав пропозиції (до речі, привіт соціологам, які не включали його в опитування). І миттєво зреагував. І от вони зустрілись».

Друга складова успіху Ігоря Смешка — це феномен його виборців. Ми подивилися де у нього найбільша підтримка і звернулися до цих людей, щоб зрозуміти, як вони голосували і що їх приваблює у ньому.  

«МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПІДЕМО НА ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ»

Олександр КІХТЕНКО, генерал армії України, голова Донецької ОДА (2014—2015 рр.):

— Особисто я був переконаний, що Ігор Смешко здобуде ще більше голосів на цих виборах. Я розраховував мінімум на 12%. Але, безумовно, свою роль відіграв той чинник, що передвиборча кампанія Смешка розпочалась запізно — за два місяці. Тим не менше, навіть за таких умов і з мінімальними фінансовими ресурсами, на відміну від інших кандидатів у президенти, Смешко отримав все ж таки непоганий результат, і ми обов’язково підемо на парламентські вибори. В суспільстві домінує запит на нові обличчя. На сьогодні в політиці з’явились два нових обличчя — Зеленський і Смешко. Тільки якщо Зеленський завжди був медійною та впізнаваною фігурою завдяки своїм гумористичним телешоу, серіалам, то Смешко як професіонал своєї справи у сфері безпеки здебільшого не фігурував на телеекранах. Ігор Петрович лише зараз вийшов у телепростір. І те, що ми маємо зараз такі результати, — це позитивно.

Вважаю, що на парламентських виборах, які не за горами, він набере набагато більше голосів. Штаб Ігоря Смешка працюватиме відповідним чином. Якщо будуть якісь пропозиції від пана Зеленського, то вони будуть розглянуті. Вирішальне слово залишиться за Ігорем Петровичем. Особисто я буду проти можливих пропозицій від чинного Президента. Дехто казав, що Ігор Смешко є технічним кандидатом чинного Президента. Виявилося, що насправді Ігор Смешко — самодостатня політична фігура і до голосів за нього долучилися, в тому числі, й ті, хто спочатку волів проголосувати за Порошенка. Але найголовніше, що Ігор Смешко насправді забрав свої голоси. Це довіра людей, яка по праву належить йому. Це якраз ті люди, які уважно вивчили не лише його програму, а й біографію, його життєвий і професійний досвід. Державі сьогодні потрібні державники. Не олігархат, а ті, хто знає, як будувати державницькі інституції, які душею вболівають за Україну.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«ВІН ДЕМОНСТРУВАВ СВОЇ ЛЮДСЬКІ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ»

Семен ГЛУЗМАН, правозахисник:

— Я знайомий з Ігорем Смешком задовго до виборів. Тому мене зовсім не дивує його досить переконливий рейтинг для такої швидкоплинної передвиборчої кампанії. У приватних зустрічах Смешко справляв на мене дуже добре враження освіченого інтелігента, професіонала своєї справи. Ми з ним спілкувалися досить відверто. Ситуацію в Україні, що у мене, що у нього знаходила спільні оцінки. А розмови торкались багато чого. В тому числі і людей у нашій політиці.

Я не знаю, що саме його спонукало до того, щоб піти не просто в політику, а стати кандидатом у президенти України. Можливо, його просто вже «знудило». Цілком припускаю, що йому вже набридло засилля фальші та непрофесіоналізму у владному Олімпі. Існують різні версії, що його попросили піти на вибори в якості технічного кандидата. Знаючи Смешка, не можу цього стверджувати. Більше того, я в це не вірю, тому що Смешко досить самостійна і самодостатня фігура. Знову ж таки, це моя думка і моє враження.

Безумовно, він працював у системі, де не виконувати певні завдання не можна — це розвідка. Але при цьому він зберіг свої людські якості та переконання. У нього чудові контакти на Заході, які про Смешка дуже тепло відгукуються. Я ці контакти знаю і тому пішов на людське зближення з ним. Але все-таки, думаю, таке стрімке зростання його популярності було неочікуваним і для нього. А «підкупив» він нас — звичайних українців — тим, що не говорить ніколи зайвих слів. Жодного популізму. І при цьому він ніколи не уникав відповідей на запитання. До того ж, він демонстрував свої людські та професійні якості. На тлі інших кандидатів його персона виглядає дуже вигідно — як у плані компетентності, так і в плані моральних якостей.

«НАРОД СКУЧИВ ЗА ТАКИМИ КАНДИДАТУРАМИ»

Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України:

— На цих виборах ми маємо щонайменше два феномени — це «феномен Зеленського» і «феномен Смешка». За першого здебільшого голосувала молодь і протестний електорат. Але навіть ті результати, які він здобув у першому турі, перейшли всі очікування. Тобто люди голосували не так за Зеленського, як проти тих політиків, у яких вони розчарувалися. У випадку Зеленського це є головним чинником. Друге — це те, що виборці півдня і сходу, які не хотіли голосувати за колишніх регіоналів і за націоналістів, побачили в Зеленському свого кандидата.

«Феномен Смешка» має інше підґрунтя, але варто зауважити, що якби було ще кілька місяців для передвиборчої кампанії, то він би міг позмагатись навіть і в другому турі. Це було б цілком можливо, а отже, його перспективи на майбутніх парламентських виборах дуже великі. Основні імперативи — фахова, самостійна та рішуча людина. За такими кандидатурами народ скучив. Спочатку їх обох дехто сприймав як технічних кандидатів, а згодом виявилося, що вони далеко не технічні кандидати, а цілком лідируючі та конкурентоспроможні. Смешко зміг переконати виборців: він знає, що робити, і зможе це зробити. А це для нашої країни, яка перебуває в дуже скрутному стані, дуже важливо. Важливо продовжувати його розкручувати, доносити його думки до найширшого загалу.