Хто у кого на контролі?

Володимир Путін уже розпорядився доповнити концепцію нового російського підручника з історії інформацією про роль Криму і Севастополя в долі «Російської імперії, СРСР і сучасної Росії». Як зробити так, щоб відповідні доповнення не з’явилися відносно Донбасу? Мова, звичайно, зараз не йде про анексію Донеччини та Луганщини — поки Росія веде в східній Україні диверсійно-терористичну війну, де головну роль відіграють її бойовики-найманці. Але слабка позиція української влади (непрофесійність, запізнілість, нерішучість) лише спонукає противника до реалізації своїх планів.

Ситуація заходить занадто далеко. Чи не кожного дня на Донбасі терористи нападають на українських силовиків, захоплюють державні об’єкти, катують і вбивають людей. За офіційною інформацією Генпрокуратури, злочинні дії громадян Росії на території України призвели до загибелі 122 людей, поранення майже 200 осіб та інших тяжких наслідків. Голосуючи на президентських виборах за Петра Порошенка, виборці в першу чергу підтримали ліквідацію терористів, припинення хаосу і стабілізації ситуації на сході. Антитерористична операція у нинішньому вигляді тривати більше не може: занадто дорога ціна із поступовою втратою контролю над регіоном.

Учора терористи напали на українських прикордонників в Луганську. «Під час штурму Луганського загону прикордонників бойовики використовують не тільки  міномети, гранатомети, кулемети та автомати, але й улюблену «російську» тактику — здійснюють обстріл прикордонного загону з житлових квартир, дахів будинків, при цьому використовують мешканців як живий щит, — повідомляє прес-служба ДПСУ. За уточненою інформацією, поранено сім охоронців кордону. З боку терористів попередньо вісімь поранених та п’ять убитих».

Український кордон — окрема тема. При всіх труднощах, які виникли у зв’язку з російською агресією, тут дійсно є проблеми. Якщо головою ДПСУ є Микола Литвин, а керівником парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони — його брат Володимир Литвин, то хто кого має контролювати? На проблеми вказують експерти, журналісти, блогери. «Я хочу, щоб всі знали, що начальник прикордонників, він же мільярдер Литвин (Микола Литвин — брат екс-спікера парламенту Володимира Литвина. — Авт.) — є кращим другом заступника начальника ФСБ, начальника прикордонних військ Росії!!! Вони дружать сім’ями дуже довгий час, їздять один до одного в гості ... «як таке може бути в країні, яка воює з Росією?! Гинуть наші солдати, а ця... відповідає за кордон!!!», — пише Inna Nurzhynskaya у «Фейсбуці».

Ще одна цитата від Василя Коряка на gazeta.ua: «Розкажу про розцінки: КамАЗ зі зброєю — 100 тисяч доларів, вагон — 50 тисяч, один солдат — 5 тисяч. Звідки я це знаю? Маю джерело у відділі внутрішньої безпеки прикордонної служби. Там кажуть, якби вони підкорялися СБУ, з їхньою інформацією можна було б посадити дві третини офіцерського складу. Але відбувається по-іншому: когось упіймали, донесли начальству, а вони: та ти що, це ж скандал! І кладуть справу в сейф.  Найбільша ганьба — броньований джип від Жириновського з надписом ЛДПР. Може, він під землею пробрався? Та ні! Це зробили нахабно за великі гроші. Ну що ж ми з кордону посміховище робимо? Треба негайно змінити керівництво. І закрити кордон на замок. Керівництво зараз кричить, що кордон зачинений. Але ж ключик — у Росії».

Ми раніше вже неодноразово спілкувався з представниками Держприкордонслужби, які завіряли нас, що робиться все аби не допустити перетину кордону російськими бойовиками. В чому ж проблема? Що зроблено за час, відколи розпочалася російська агресія?

«Справа в тому, що впродовж декількох років Держприкордонслужба послідовно розвивалася як правоохоронний орган європейського зразка, — коментує «Дню» начальник відділу з питань взаємодії зі ЗМІ, забезпечення доступу до публічної інформації та по роботі зі зверненнями громадян ДПСУ Олег Слободян. — Ми великою мірою відмовилися від військової складової в охороні державного кордону. Це значить, що у нас немає ні відповідного озброєння, ні відповідної бронетанкової техніки, ні інших засобів і сил, які притаманні військовій структурі. Більше того, кордон з Росією протягом багатьох років вважався мирним, де загрози військового вторгнення чи провокацій оцінювалися як мінімальні. Це накладало свій відбиток на систему охорони кордону в плані інженерних споруд, облаштування державного кордону тощо. Кордон з Росією досі навіть не позначений на місцевості».

«У ЛУГАНСЬКУ УКРАЇНСЬКІ СИЛОВИКИ ПОЧИНАЮТЬ ПОВНОМАСШТАБНУ ОПЕРАЦІЮ З НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ (А В РАЗІ ОПОРУ — ЗІ ЗНИЩЕННЯ) ТЕРОРИСТИЧНИХ ГРУП У МІСТІ», — НАПИСАВ УЧОРА ВВЕЧЕРІ У «ФЕЙСБУЦІ» КООРДИНАТОР ГРУПИ «ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ» ДМИТРО ТИМЧУК / ФОТО РЕЙТЕР

«Зараз у результаті загострення політичної ситуації й військової агресії ДПСУ довелося впродовж короткого проміжку часу не тільки переглянути свої позиції стосовно охорони державного кордону, а і повністю перебудувати систему охорони східного кордону, — продовжує Слабодян. — Зроблено дуже багато. Державний кордон нами повністю контролюється. Інша справа, коли відбувається вторгнення організованих озброєних груп. Тут вже мають протидіяти не прикордонники, а Збройні Сили та інші підрозділи, які спеціально для цього призначені. Ми зараз намагаємося не тільки охороняти кордон, а і всіма можливими способами протидіяти вторгненню. Повною мірою у нас це не виходить, тому що сили нерівні. У випадках нападу на прикордонні дільниці, ми в екстреному порядку по спеціальних каналах зв’язку інформуємо всі взаємодіючі сили та підрозділи». 

На жаль, «перегляд позицій» прикордонниками поки не дає результату: терористи все одно потрапляють в Україну. З іншого боку, є проблема з підтримкою ДПСУ силами АТО. Вчорашній і попередні приклади демонструють, що координація і вчасна реакція з боку українських силовиків на напади диверсантів є недостатньою або взагалі відсутньою. Як взагалі координують свої дії ЗСУ, СБУ, МВС, ДПСУ? Чому терористи постійно нападають і атакують, а наші сили обороняються?

«Штаб АТО не спроможний або не хоче допомогти прикордонникам, — коментує «Дню» військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій. — Зовнішня розвідка, Головне управління розвідки Міністерства оборони не можуть своєчасно попередити про можливість такої операції, чи своєчасно зробити засідку, як це роблять бойовики. Це або є політичний тиск агентів впливу, які чи то дають посил для цієї операції, чи то навпаки приторможують її, або це повна безвідповідальність в організації військової взаємодії та взаємодії між військовими структурами».

«Держприкордонслужба ставить на 400 км незрозумілу кількість прикордонників і не має засобів підсилення, — продовжує експерт. — В такому разі прикордонники змушені героїчно захищати ті позиції, які в них є. Позитивний меседж був, коли прикордонників почали оточувати і з’явився військовий літак. Але це зійшло нанівець, коли ми побачили повну відсутність взаємодії. Прикордонники вже давно забули або не вміють займатися питаннями наводки авіації на певні цілі».

Як вирішити ситуацію? «В Україні є потенціал і можливість виграшно закінчити АТО, але для цього потрібна воля політичного керівництва, — говорить Козій. — Саме це новий президент і повинен вирішити. Це люстрація керівного складу структур РНБО і підсилення цих структур професіоналами».

Якщо найманці й зброя з Росії проходитиме через наш кордон із такими темпами, як сьогодні, АТО може тривати безкінечно. Та й сама антитерористична операція потребує більш професійних дій. Чекати, що новий президент Порошенко прийме присягу й одразу наведе порядок, неправильно. Терористи кожного дня роблять свої «чорні справи», в. о. президента Турчинов не варто розслаблятися — відповідальність поки що на ньому.