«Кремль принизив Перемогу»

Показово, що майже всі країни-союзники по Антигітлерівській коаліції відмовилися їхати до Москви на Парад перемоги 9 травня на честь 70-річчя закінчення Другої світової війни. Країна, що визнала себе правонаступницею Радянського Союзу — Росія, сама форсованими темпами перетворюється на той режим, який коаліція перемогла в 1945 р. Згадаємо, наприклад, нещодавній так званий «Міжнародний російський консервативний форум» у Санкт-Петербурзі за участю представників Європи, який західні ЗМІ одразу прозвали «зльотом неонацистів». А головне — дії. Методи і поведінка Кремля під час агресії проти України, як багато разів підкреслювали експерти, багато в чому нагадують методи і поведінку Гітлера під час Другої світової війни.

Свою позицію відносно того, їхати чи не їхати до Москви, вже висловили більшість країн світу. Президент США Барак Обама це зробив через свого радника Бена Родса, який заявив: «Я не очікую нашої участі на рівні глави держави». Аналогічно поступив і прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон. Його прес-секретар повідомила, що через незгоду з діями президента Росії Володимира Путіна на сході України і в Криму, британський прем’єр не поїде до Москви. Таку ж причину вказали і в Німеччині. Представник уряду ФРН зазначив, що через події в Україні традиційна присутність федерального канцлера Ангели Меркель на параді Перемоги неможлива. Відмовив в приїзді до Росії і прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Як відомо, між двома країна досі не вирішено територіальний спір з приводу південних Курил.

Не прийняли тест-запрошення Кремля і інші країни: Грузія, Словаччина, Болгарія, Словенія, Чорногорія, Люксембург, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Австралія, Канада, Ізраїль. Традиційно це також наші територіально найближчі союзники — Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Польща. Реакція останньої була найбільш радикальною. Міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина запропонував святкувати закінчення Другої світової війни не в Росії. «Чому не Лондон чи Берлін? Це було б логічніше», — заявив він. А Президент Польщі Броніслав Коморовський запропонував святкувати на мисі Вестерплатте у Гданську, де 1 вересня 1939 почалася війна. В роздумах поки знаходяться президент Франції Франсуа Олланд. Також нічого невідомо про участь керівників Угорщини, Італії, Кіпру, Австрії та Південної Кореї.

А от хто точно приїде, то це друзі Путіна. Зокрема, президент Чеської республіки Мілош Земан, який заявив, що «без Радянського Союзу перемогти Гітлера було неможливо». Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, який також прибуде до Москви. Всі інші, це вже постійні сателіти Москви — президенти Білорусі Олександр Лукашенко, Казахстану Нурсултан Назарбаєв, Таджикистану Емомалі Рахмон. Обіцяють приїхати голова КНР Сі Цзіньпін, президент Індії Пранаб Мукерджі, президент ПАР Джейкоб Зума, північнокорейський лідер Кім Чен Ин, глави В’єтнаму, Куби, Монголії.

Приватизувавши українську історію, починаючи ще з часів Київської Русі, Москва протягом багатьох століть створює паралельну реальність і нав’язує її власному населенню і всьому світу. Безумовно, це стосується і теми Другої світової війни. З цього приводу газета «День» 17 квітня проводить круглий стіл за участю відомих істориків, де обговорюватиметься тема — «70 років Перемоги: український внесок. Український подвиг. Українське бачення». Після анексії Криму та окупації частини Донбасу, і взагалі після всіх вбивств, розрухи, насилля і брехні, які привнесло російське керівництво в Україну, ставлення в нашій країні і в світі до неї змінилося. Але завдяки своїй зброї, ресурсам і шантажу вона продовжує скоювати злочини і оббріхувати весь світ, часто купуючи політиків, експертів, журналістів тощо. 

Як має Україна і Європа святкувати День Перемоги у Другій світовій війні, зважаючи на російську агресію в нашій країні? В чому причина позиції європейських керівників в Чехії та Греції? Газета Los Angeles Times висловила ідею, що парад до Дня перемоги потрібно проводити в Києві, а не в Москві. Видання це пояснило тим, що Україна потерпає від російської агресії. Наскільки реально провести парад в Україні? Спілкуємося з європейськими експертами.

«ПОЗИЦІЇ УГОРЩИНИ ТА ГРЕЦІЇ З ЦЬОГО ПИТАННЯ ВКОТРЕ ПІДРИВАЮТЬ ЄДНІСТЬ ЄВРОСОЮЗУ»

Оана ПОПЕСКУ, директор Центру попередження конфліктів, Румунія:

— Зазвичай у Румунії не відбувається великого святкування цієї дати. Не думаю, що й цього року, зважаючи на події в Україні, щось зміниться.

На жаль, позиції Угорщини та Греції з цього питання вкотре підривають єдність Європейського Союзу. Угорщина дуже давно займає проросійську позицію, а в рішенні грецького прем’єра поїхати до Москви також немає нічого нового — зважаючи на їх об’єднання з Росією навколо низки проблем. Це прикро, оскільки ці кроки — не лише національна позиція, а й така, що ставить під загрозу єдність ЄС щодо цього.

«ТРЕБА ПАМ’ЯТАТИ ПРО ТЕ, ЩО 1945 РОКУ НЕ ЛИШЕ РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ ЗДОБУВ ПЕРЕМОГУ»

Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету, Польща: 

— Треба пам’ятати про те, що 1945 року не лише Радянський Союз здобув перемогу, а й західні країни — США, Великобританія, Франція... Якщо росіяни роблять свято перемоги в Москві, то це можна було б зробити і десь у Західній Європі. У Польщі, наприклад, виникла пропозиція святкувати цю дату на півострові Вестерплатте — там, де почалася Друга світова війна. Однак мені не зовсім подобається ідея пов’язування цих святкувань із нинішньою ситуацією.

Ідея святкування 9 травня цього року в Києві, а наступного у Вільнюсі — через зростаючу агресії Росії — видається мені політизованою. Вважаю, просто потрібно знайти якусь альтернативу для Москви. Але це місце не повинно бути символом сучасної політичної ситуації. Це має бути більш історичне, а не політичне святкування.

«ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ — ШТУЧНО СТВОРЕНЕ РОСІЄЮ СВЯТО»

Кармо ТЮЙР, політолог Тартуського університету, Естонія:

— А навіщо ми взагалі повинні святкувати цю дату? Велика Вітчизняна війна закінчилась 9 травня, а Друга світова ще тривала. 9 травня — не наше свято, ми не повинні його відзначати взагалі. День перемоги — штучно створене Росією свято, яка відзначає «їхню» частину війни. А Друга світова закінчилась по-іншому...

Щодо тих... лідерів ЄС, які поїдуть на парад до Москви. Президент Чехії і грецький прем’єр проявляють доволі дивну активність, підтримуючи Росію. Це їхній вибір.

Якщо Україна вважає, що є частиною того культурного простору, де відзначають 9 травня як «велику перемогу», значить, ви там і знаходитесь. Якщо ви думаєте по-іншому, значить, ви пішли звідти. За нинішніми мірками, Україна постраждала значно більше від тієї війни — її територія була окупована німецькими військами. Тому це питання до вас, українців: частиною якої історії ви себе бачите?

«ПУТІНА МИ ПРИРІВНЮЄМО ДО ГІТЛЕРА, А БЕЗ ВІЛЬНОЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПІ НЕ БУДЕ НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ»

Атіс КЛИМОВИЧ, незалежний журналіст, Латвія:

— У Латвії закінчення Другої світової війни відзначається на політичному рівні 8 травня, як і у всій Європі. У свою чергу, до 9 травня у нас ставлення як до дня, що символізує повторну окупацію Латвії і Литви. Думаю, таке саме ставлення до цього дня й у Польщі, і у Чехії, Угорщини. Можливо, у пана Орбана інший погляд на це, але це його проблеми...

Балтія надіслала чіткий сигнал щодо святкування 9 травня і російської агресивної політики. Литовський і естонський президенти одразу оголосили, що не поїдуть на парад до Москви. На жаль, найслабкіша ланка — це президент Латвії. Після деякого мовчання він теж приєднався до них, тому що йому було нікуди діватися.

Те, що вся Західна Європа не їде до Москви — сигнал, що ми в сім’ї, у якій поважають гуманні закони. Очевидно, що до Москви 9 травня можуть приїхати Північна Корея і подібні режими.

Щодо чеського президента — треба судити не журналістам, а лікарям. А якщо говорити про Грецію, то в її нинішньому політичному організмі багато анархії. Навіть у Латвії щодо російської агресії підтримка Путіна серед російськомовних громадян падає. Дедалі більше латишів включається в допомогу Україні. Є лікарі, які їдуть до України. Один із них — прекрасний окуліст, який за свої гроші зробив 60 операцій українцям.

У латишів є гіркий досвід 1940 року, коли повірили на слово Сталіну, що у нас нічого поганого не станеться. Але сталося багато смертей і горе. Досвід підказує, що нам треба бути разом з Україною і теж бути готовими відстоювати свою незалежність.

Путіна ми прирівнюємо до Гітлера, і без вільної України в Європі не буде нормального життя.

До парадів я ставлюся скептично. Торік у Києві проходив прекрасний парад, і в той самий час стався Іловайськ. Українські солдати, добровольці вже заслужили на щось більше, ніж просто парад. Вони показали безстрашність, монолітність і хоробрість. Світ погано знає, що відбувається в Україні. Мас-медіа є над чим працювати, щоб показати тим, хто виступає за скасування санкцій проти Росії, що цього не треба робити.

«ЯКБИ ВИ ЗАПРОСИЛИ ЛІДЕРІВ ІНШИХ КРАЇН, ТО ЦЕ ПОКАЗАЛО Б, ЩО ЄДНІСТЬ ЦИВІЛІЗОВАНОГО СВІТУ ЗАРАЗ іЗ УКРАЇНОЮ, ЯКА БОРЕТЬСЯ З ФАШИСТСЬКОЮ РОСІЄЮ»

Марюс ЛАУРИНАВІЧЮС, старший аналітик Центру Східноєвропейських досліджень, Вільнюс, Литва:

— Ця дата для кожної країни має різне значення. Для Литви це — взагалі ніяке не свято, тому що це було продовженням окупації. Ми визнаємо, що це — перемога над фашизмом, і це добре, але для нас цей день, і особливо 9 травня, ніяке не свято.

Якщо Україна обрала європейський шлях, особливо після Євромайдану, то вона повинна була приєднатися до всієї Європи і святкувати не 9-те, а 8-ме травня, як святкує вся Європа і світ, за винятком Росії. Це був би символічний жест, який би означав, що Україна точно обрала європейський шлях.

Щодо поїздки лідерів ЄС до Москви і того, що цю перемогу треба святкувати, перш за все, у Москві. Це результат радянської і російської пропаганди. Це не була перемога СРСР, а всіх союзних сил. Святкувати цю перемогу в Москві немає жодного сенсу.

Як відзначати перемогу в Другій світовій війні — справа самої України. Для мене важливо було побачити, що Україна обрала європейський шлях. Якщо вона думає, що їй треба відзначати День перемоги в Другій світовій парадом у Києві — я це зрозумів би. Якби Україна запросила лідерів інших країн як символ єдності всіх союзників, окрім агресивної Росії, це був би хороший пропагандистський і дипломатичний жест у нинішній ситуації, але не більше того. Це також стало б хорошою можливістю показати єдність усіх цивілізованих країн. Ми думаємо, що перемога в Другій світовій війні — перемога цивілізованих країн над нецивілізованим фашизмом. Тут була б можливість показати, що єдність усіх цивілізованих країн зараз з Україною, яка бореться з фашистською Росією.

«КИЇВ МАЄ ТАКІ САМІ ПРАВА НА ПРОВЕДЕННЯ ПАРАДУ З МІЖНАРОДНИМИ ГОСТЯМИ, ЯК І МОСКВА»»

Андреас УМЛАНД, кандидат історичних наук (Dr. phil. FUBerlin), кандидат політичних наук (Ph. D. Cambridge), доцент кафедри політології Києво-Могилянської академії:

— Україна теж була частиною антигітлерівської коаліції, у складі Радянського Союзу. Отже, це недоречне святкування Дня перемоги, якщо Росія веде війну проти України, тому західні лідери й відмовилися поїхати на святкування до Москви. Друга причина в тому, що Росія використовує ці символи, історичні посилання для своєї війни проти України. Ця війна в російських державних ЗМІ подається як деяке продовження Великої вітчизняної.

Щодо проведення параду в Києві. Це хороша ідея, але думаю, що зараз уже пізно її втілювати. Про це треба було думати раніше. Але в Києва такі ж права на проведення параду з міжнародними гостями, як і в Москви. Зрештою, Київ був окупований, на відміну від Москви, нацистською армією. З цього погляду було б ще доречніше проводити святкування Дня перемоги. Хоча якби знайшлися відомі політики, які хотіли б провести це святкування, то це можна було б зробити. Питання в тому: чи хоче Україна взагалі святкувати День перемоги?

«ІСНУЄ ПРОПОЗИЦІЯ, ЩОБ ЗАХІДНІ ЛІДЕРИ ПРИЇХАЛИ ДО КИЄВА, ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ ЇХАТИ ДО РОСІЇ. Я Б ПІДТРИМАВ ЦЕЙ КРОК»

Ендрю ВІЛСОН, британський політолог, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин:

— Існує багато проблем, одна з яких полягає в тому, що Росія принизила цінність радянської перемоги, використовуючи фашистські підходи у веденні антиукраїнської пропаганди.

Існує пропозиція, щоб європейські та західні лідери приїхали до Києва, замість того, щоб їхати до Росії. Я би підтримав цей крок, оскільки хочу, щоб і представники Німеччини приїхали, оскільки на ній лежить відома провина за війну, що не дуже достатньо висвітлено в загальній історії та географії. В основному, акцентується увага, що Росія більше постраждала від війни, але кожен компетентний історик знає, що саме Україна та Білорусь постраждали більше, зважаючи на географічні обставини. Візит високопоставленого представника Німеччини до Києва у цьому сенсі був би важливим.

Натомість візити грецького прем’єра і лідера Угорщини до Росії не мають нічого спільного з тим, що відбувалося під час Другої світової війни — це радше стосується нинішньої політики.

Підготував Ігор САМОКИШ, «День»