«Ми дійшли до межі»

З’явилися перші дитячі жертви — дівчинка та хлопчик віком 6 та 12 років. Обставини загибелі дітлахів зі Слов’янська зараз з’ясовують правоохоронні органи. «Загибель дитини — це найгірше, що може статися. Якщо наша земля обагряється кров’ю дітей — ми дійшли до межі», — написав Дмитро Тимчук на своїй сторінці у Фейсбук. Координатор групи «Інформаційний опір» також пише, що за інформацією штабу АТО, «діти загинули під час мінометного обстрілу бойовиками міста з двору церкви 8 червня. Артилерія сил АТО в той день була задіяна». З чиєї вини це сталося — з’ясують слідчі.

Чому про безпеку найбільш незахищених не подбали заздалегідь? Колишній військовий Олексій Савич пояснює, що механізм евакуації мав би запрацювати ще кілька місяців тому. Але через відсутність координації між органами місцевої влади, силовими структурами та безпосередньо Антитерористичним центром цього не відбулось.

«Діти та жінки не повинні знаходитись у районі бойових дій. Вихід такий — треба зміцнити органи місцевої влади кращими фахівцями, і планувати евакуацію разом з органами антитерористичної операції, — переконаний Савич. — Взаємодія між цими структурами зараз слабка. Деякі керівники АТО, наприклад, дають добу на виселення місцевих жителів Слов’янська, але хто лишить свої домівки за добу? А потім, коли починаються артилерійські обстріли, страждають невинні громадяни».

У прес-службі Донецької ОДА нам розповіли, що допомагають вивозити дітей з області волонтерські організації, державні структури, але там, де точаться реальні бої, зробити це надто тяжко. Щоб створити гуманітарний коридор для мирного населення, треба приблизно два тижні, пояснюють військові експерти. Необхідно спланувати, які вулиці чи райони міста будуть зоною гуманітарного коридору, призначити коменданта, супровід. Президент має призначити, хто за це буде відповідати — МВС, СБУ чи ВСУ. І найголовніше — роз’яснити людям, що і як буде відбуватись. Наразі гуманітарного коридору офіційно немає. Про безпеку доводиться дбати самостійно.

«Коли формується кілька автобусів з переселенцями, іноді наші представники чи представники благодійних фондів домовляються із «ДНР», щоб людей безпечно вивезли. Бо все одно треба проїздити блокпости, — розповідає «Дню» керівник Донецького контактного центру Іван Волчок. — Зараз в області така ситуація, що ті, хто міг виїхати, зробив це ще місяць тому. Лишились ті, в кого немає такої можливості, або ж чекають до останнього. Учора до мене зверталась сім’я, вони виїхали лише з документами, без грошей».

Куди їхати? Іван Волчок пояснює, що з цим проблем поки немає. Дітей здебільшого розселяють по санаторіях, пансіонатах, оздоровчих закладах у сусідні області. У цілому регіони готові до прийому переселенців.

У громадській організації «Восток СОС» розповідають, що у першу чергу погоджуються виїжджати з регіону ті, хто реально усвідомлює небезпеку та загрозу. Проте люди хочуть знати, куди вони поїдуть і що на них чекає, а держава повинна гарантувати хоч якусь підтримку. За інформацією «Восток СОС», державні «гарячі» телефонні лінії, куди людина звертається у першу чергу за поміччю, не завжди доступні. Не в усіх регіонах вони працюють, а відповіді деколи бувають трохи дивні, приміром, був випадок, коли відповісти на звернення пообіцяли... поштою.