Єдиний варіант: стати сильними. Через біль і приниження...

Загострення на Азові і в районі Керченської протоки не є чимось екстраординарним. Фахівці, зокрема в газеті «День» (адмірал Ігор Кабаненко, експерт Андрій Клименко), давно вже попереджали про можливі відкриті агресивні дії з боку російського флоту, особливо коли Москва розпочала активну фазу гібридної війни в акваторії Азовського моря, а також здачі в експлуатацію Керченського моста. Зупинка і перевірка українських і іноземних суден, які прямували до українських портів в Маріуполі і Бердянську, відбувалися постійно, не кажучи про наближення ФСБешних катерів на близьку відстань до українського берега. Тому не можна сказати, що захоплення українських моряків і кораблів стало чимось несподіваним.

«МИ ДОПОВІДАЛИ ПРЕЗИДЕНТОВІ ЩОДО СИТУАЦІЇ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ...»

«Ми доповідали Президентові України через його Адміністрацію, інформували уповноважені органи влади щодо ситуації в Азовському морі, адже це питання виникло не вчора і не позавчора, — коментує «Дню» представник Президента в АР Крим Борис БАБІН. — Агресія Росії на Азові є невід’ємною складової загальної агресії. На жаль, не всі у владі у нас розуміють що таке море і який стратегічний характер воно має для Української держави та наших національних інтересів. Наразі маємо вкрай напружену ситуацію. Плюс існують корупційні ризики та обмеженість в компетенції тих чи інших посадових осіб».

Отже, 25 листопада Росія за допомогою танкера, що «сів на мілину», заблокувала прохід в Керченську протоку українському буксиру «Яни Капу» і двом катерам «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. У командуванні ВМС України зазначили, що про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства (unian.ua).

Однак прикордонний корабель РФ «Дон», всупереч Конвенції ООН з морського права і договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, протаранив український рейдовий буксир, в результаті чого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку і леєрне огородження. В Росії прогнозовано заявили, що українські кораблі «неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ», а також, що у ФСБ не було заявки на проходження українських кораблів.

«Судячи з усього, введення воєнного стану за сценарієм, запропонованим Президентом не буде, — пише у себе на «ФБ» народний депутат Мустафа Найєм. — Зараз триває обговорення трьох пунктів, за якими можливий компроміс: — введення військового стану не на два місяці, а на один; — вилучення пункту указу про обмеження прав і свобод громадян; — пряме призначення в цьому ж указі дати виборів президента на 31 березня 2019 року; + UPD «Народний фронт» також вимагає територіального обмеження воєнного стану. Якщо всі ці зміни будуть внесені, військовий стан – цілком прийнятна міра у відповідь на агресію Російської Федерації. Позачергове засідання парламенту ще не розпочалося»

За інформацією начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, не отримавши інформацію щодо можливості проходу через протоку, кораблі ВМС України прийняли рішення повертатися в пункт постійного базування — в Одесу. «При проході кораблів із зони очікування до пункту постійного базування, приблизно на відстані 13—14 миль від узбережжя Криму, в районі 40 кілометрів на південний схід від Керчі, кораблі, які супроводжувалися судами і кораблями РФ, були обстріляні, заблоковані і по них було застосовано озброєння на ураження», — розповів Муженко.

В результаті, за даними ВМС, росіяни захопили три кораблі й поранили шістьох українських військовослужбовців. Також начальник Генштабу Віктор Муженко повідомив, що загалом на українських суднах перебували 23 особи. Пізніше ЗМІ окупанта повідомили, що троє поранених моряків із захоплених українських кораблів перебувають в керченській лікарні. «Наскільки нам відомо, декількох поранених перевезли в Москву», — це вже слова Бориса Бабіна (112.ua).

«Я звертаюся до керівництва Російської Федерації з вимогою негайно звільнити українських військовослужбовців, які в порушення міжнародного права, грубо були затримані і доля яких невідома», — заявив Президент України Петро Порошенко у зверненні до керівництва Російської Федерації (president.gov.ua).

В ніч на 26 листопада відбулося позачергове надзвичайне засідання Ради національної безпеки і оборони, скликане за рішенням Воєнного кабінету в зв’язку з фактом воєнної агресії з боку РФ ЗС України. На ньому Петро Порошенко підтримав введення воєнного стану в Україні, та закликав народних депутатів зібратися у ВР на закрите засідання для обговорення воєнного стану.

«ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ ЦІЛКОМ ВИПРАВДАНО. КРАЩЕ ПІЗНО НІЖ НІКОЛИ»

Під час підготовки номера засідання Верховної Ради ще тривало. Напередодні йшлося про запровадження воєнного стану протягом 60 діб. Саме після рішення парламенту, дію воєнного стану можна аналізувати більш конкретно, зокрема щодо впливу на майбутні вибори президента України, які заплановані на 31 березня 2019-го.

«Я обґрунтовував необхідність введення воєнного стану ще  2014-го, — коментує «Дню» юрист-міжнародник Володимир ВАСИЛЕНКО. — Тобто одразу після того, як 20 лютого 2014-го року розпочалася збройна агресія Росії проти України. Можливо, воєнний стан варто було запровадити не одразу, адже необхідно було провести президентські вибори. Адже Україна повинна була мати легітимно обраного президента. Однак після його обрання треба було негайно запроваджувати воєнний стан з метою максимальної мобілізації всіх ресурсів держави і суспільства для відсічі агресії. Я певен, що в такому разі можна було б уникнути втрати частини Донецької і Луганської областей, які є нині тимчасово окупованими. Думаю, що ставлення західних держав до ситуації викликаної збройною агресією Росії було б більш активним і сприятливим для України. Коли керівництво держави, яка зазнала збройної агресії, говорить не про те, що вона діє у відповідності із статтею 51-ї Статуту ООН про самооборону від агресії, а запроваджує режим АТО, то це юридично означає, що зовнішня агресія проти неї не здійснюється і вона бореться з незрозумілими терористами та сепаратистами в рамках внутрішнього конфлікту».

Якщо раніше Росія, постійно відмовлялася визнавати свою участь у війні проти України, розповідаючи про «воюючих шахтарів і трактористів», хоча безліч доказів свідчили саме про дії Москви, то остання агресія Кремля проти українських кораблів відбулася абсолютно відкрито — під російськими прапорами. І це однозначно посилює українську позицію на міжнародній арені, в тому числі для притягнення до відповідальності і посилення санкцій проти агресора.  

«Дуже добре, що з 2014-го року ситуація почала змінюватись, — каже Володимир Василенко. — Зокрема було ухвалено Закон від 18 січня 2018-го року «Про особливості державної політики щодо відновлення суверенітету в Донецькій і Луганській областях». У цьому законі вже чорним по білому речі названі своїми іменами: Росія — це держава агресор, і вона відповідальна за вчинений нею міжнародний злочин проти України. Зараз відбувається загострення ситуації з вини Росії. Власно кажучи, йдеться про продовження російської агресії і перехід її в більш активну фазу. Тому запровадження воєнного стану цілком виправдано. Краще пізно ніж ніколи».

Реакція українського суспільства на ситуацію, зокрема на пропозиції введення воєнного стану, є досить різною. Існують різні думки і тлумачення — для чого це робиться, кому вигідно... І цьому є пояснення. Якщо в 2014-му, на початку російської агресії, суспільство було більш згуртованим — підтримка Петра Порошенка в першому турі виборів тому підтвердження, то подальші дії влади у багатьох викликали розчарування. Відповідно сьогодні не всі так однозначно сприймають позицію Банкової.

«Безумовно агресивні дії РФ в Азовському морі, які розпочалися ще навесні цього року, свідчать, що Росія прагне забезпечити своє абсолютне домінування, блокувати українські порти з метою їхньої міжнародної ізоляції та загострення соціальної ситуації на сході України, — наголошує Володимир Василенко. — Тому Україні треба докладати максимальних зусиль, щоб ефективно протистояти цьому. Запровадження воєнного стану має переконати міжнародну спільноту у серйозності ситуації, яка породжена збройною агресією Росії. Світ має зрозуміти, що все що відбувається в Україні внаслідок агресії РФ є загрозою не лише для нас, а й для всього світу. А отже щодо агресії треба посилювати міжнародно-правові санкції».

ЯК ВІДРЕАГУВАВ СВІТ НА ДІЇ АГРЕСОРА?

Україна скликає екстрене засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко у себе в ФБ повідомила, що посол України при ООН Володимир Єльченко вже звернувся до головуючої в Радбезі країни — КНР, з вимогою негайно скликати Радбез.

В понеділок Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Генеральним Секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої вони домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО через агресію Росії.

До цього речниця Альянсу Оана Лунгеску підкреслила, що у НАТО уважно стежать за розвитком ситуації в Азовському морі та у Керченській протоці. «НАТО повністю підтримує суверенітет України та її територіальну цілісність, включаючи її права на судноплавство у власних територіальних водах. Ми закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів на Азовському морі відповідно до міжнародного права», — заявила речниця Альянсу (eurointegration.com.ua).

Член Палати представників Конгресу США від Республіканської партії Брайан Фіцпатрік заявив, що порушення Росією міжнародного права в Азовському морі є прямою загрозою інтересам національної безпеки США та Вашингтон має стати пліч-о-пліч з українцями. «Кричуще порушення Росією міжнародного права в Азовському морі і її провокаційна атака на суверенітет України абсолютно неприйнятні. Росія повинна негайно відновити свободу пересування через Керченську протоку, щоб дозволити українським суднам вільно використовувати українські порти. Я закликаю президента і адміністрацію притягнути до відповідальності Володимира Путіна на наступному тижні на саміті G20. Ми повинні стати пліч-о-пліч з українцями», — йдеться в повідомленні конгресмена (fitzpatrick.house.gov).

Сусідня Польща засудила агресію Росії і закликала її дотримуватись міжнародного права. «Драматична ескалація напруженості в водах Азовського моря, в результаті якої поранені моряки і пошкоджені кораблі ВМФ України, стала наслідком послідовних порушень Російською Федерацією основних принципів міжнародного права, в тому числі в порушенні територіальної цілісності і суверенітету України», — йдеться в заяві (msz.gov.pl).

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд в своєму Twitter закликала звільнити захоплені судна і забезпечити їхній вільний прохід. «Канада засуджує російську агресію щодо України в Керченській протоці. Ми закликаємо Росію негайно знизити (ескалацію — Ред.), звільнити захоплені судна і забезпечити вільний прохід. Канада незмінно підтримує суверенітет України», — йдеться в заяві глави МЗС Канади.

Румунія висловила «глибоку стурбованість» через нову атаку Росії. «Глибоко стурбовані подіями в Азовському морі і Керченській протоці. Агресія і порушення міжнародного права підривають безпеку всього регіону», — йдеться в повідомленні румунського МЗС у Twitter.

Естонія звернулася до Росії із вимогою негайно звільнити захоплені українські судна в Азовському морі. «Естонія засуджує напад Росії на українські судна в Азовському морі і Керченській протоці і закликає до негайного звільнення кораблів. Ці дії порушують як міжнародне право, так і суверенітет і територіальну цілісність України, свідомий акт щодо посилення напруженості», — йдеться в повідомленні МЗС Естонії у Twitter.

«Міжнародна спільнота має всі можливості посилити примус щодо Росії, але для цього потрібна наявність політичної волі у керівництва західних демократій, — підкреслює Володимир Василенко. — Якщо ж держава, яка зазнала акту агресії сама не вживає адекватних заходів і не називає речі своїми іменами, то що можна в такому випадку бажати від міжнародної спільноти. Міжнародні партнери України неодноразово говорили нам, що невизначеність українським керівництвом правової ситуації і не запровадження повномасштабних санкцій проти Росії не сприяє виробленню більш жорсткої позиції західних демократій щодо Росії».

«ЩО КОНКРЕТНО ВОЄННИЙ СТАН ПРИВНЕСЕ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ МОРСЬКОЇ БЕЗПЕКИ НА АЗОВСЬКОМУ МОРІ?»

Запитань до нинішньої влади, дійсно, багато. Від згаданих санкцій і до останньої конкретної ситуації на Азові. Наприклад, чому українське військове керівництво виявилося не готовим до захоплення українських кораблів з боку Росії? В умовах війни і агресивних дій Москви, цей варіант здається очевидним. Або з приводу воєнного стану — чому саме на 60 діб, а не на 30, що дозволило б не пересувати проведення виборів? Питання до української влади суспільство має тримати на контролі, однак на першому місці в даній ситуації — дії агресора, і відповідна наша реакція.

В деякій мірі ми змушені рухатися в даному фарватері, адже на кону національні інтереси і єдність в протидії Кремлю. Хоча «День» присвятив багато часу і текстів, щоб протягом багатьох років демонструвати інший шлях для нашої країни, вказуючи на причино-наслідковий зв’язок нинішніх проблем.

«По перше, хотів би подякувати газеті «День» за увагу до проблематики морської безпеки України, — коментує нашому виданню адмірал, експерт з питань оборони та безпеки Ігор КАБАНЕНКО. — Про зростання загроз національної безпеки України на морі і доцільні кроки у зв’язку з цим багато було сказано на шпальтах «Дня». 

Розстріл і захоплення українських бойових катерів і допоміжного судна з їхніми екіпажами демонструє нехтування Росією норм міжнародного права, відповідно до пункту 3д Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 є актом прямої агресії проти України. На жаль, це факт.

Важливим є винесення фахових уроків з цієї ситуації та їх використання для недопущення розвитку ескалації конфлікту та його перекидання у північне Чорномор’я — така загроза є актуальною. Свою роль повинна відіграти українська дипломатія, результативні дії у  інформаційній і економічній сферах щодо захисту суверенних прав України на морі.

Знов і знов актуальною є тема спроможностей наших ВМС. Для посилення свого військового флоту Україні слід максимально реалізувати можливості партнерства із Заходом. Айленди чекають передачі в Балтіморі — що заважає отримати їх протягом місяця? Є і інші можливості, які слід реалізувати. Під час Другої світової Черчилль за декілька місяців отримав від США 50 есмінців, які відіграли свою роль в недопущенні блокади Великої Британії з моря. Чому Україна не може зробити подібне зараз?

Воєнним кабінетом вчора було актуалізоване введення воєнного стану. Водночас, залишається питанням що конкретно він привнесе для зміцнення морської безпеки на Азовському морі, адже у нас там не визначені територіальні води і виключна морська економічна зон. З іншого боку, наприклад, введення воєнного стану в окремих областях не передбачає нічого в територіальному морі, бо області не мають територіальних вод. Це і багато іншого в контексті морської безпеки потребує відображення на законодавчому і виконавчому рівні на базі глибокої фахової експертизи.

Нарешті слід перестати дивитися на море виключно з берега та визнати, що морська безпека потребує особливих, багато в чому відмінних від континентального сприйняття сучасної війни, професійних знань і навиків, водночас, тісної міжвидової і міжвідомчої взаємодії. На різних рівнях державного і військового управління».