Рукотворний хаос

Війна? Яка війна? Судячи зі стрічки новин, кількість загиблих та поранених на фронті займає скромну та майже непримітну позицію інтересу українського суспільства. Куди цікавіше «Саакашвілі на даху» з пляшкою мінералки та розхристаною зачіскою, якому знизу розстелили тент, бо той начебто погрожував стрибнути вниз. Так, українці могли ще раз переконатись, що влада у нас має схильність до суїциду. А ще вони дізнались, що опозиціонер Саакашвілі не живе в наметах під Верховною Радою, де він фотографувався і навіть повідомляв, що жити йому ніде, тому для мешкання залишається лише Маріїнський парк.

Як це не дивно звучить, але «українського Саакашвілі» породив сам Порошенко. Це його майже рукотворне явище, яке існує самостійно від Саакашвілі як президента Грузії — країни, яка зазнала агресії від РФ і при цьому уявляє собою приклад певних реформ. Саакашвілі в Україні — це спочатку «друг» Порошенка, якому для конкретних завдань видали український паспорт, наче це якийсь формальний папірець, Ausweis, а потім — його ненависний супротивник і докір необдуманого кроку глави держави.

З іншого боку, чи справді Порошенко хотів бачити Саакашвілі в Україні? Принаймні, в одному з нещодавніх інтерв’ю він прямо говорив про те, що його присутність тут для глави держави була небажаною під час інавгурації. Це деталь, але вона може натякати на те, що колишнього грузинського президента Порошенку нав’язали. Але все одно рішення приймав він.

Влада невдалими спробами затримати Саакашвілі демонструє власну безпомічність, а Саакашвілі, якому все одно нікуди дітись і вже нічого втрачати, начебто знущається з того, хто намагається з ним розправитись. На анулювання паспорту Міхо відповідає проривом кордону, на вислання грузинів — піаром під парламентом та маршами. Саакашвілі не сходить з екранів телебачення, які так «блокують», що ті ще активніше збільшують свій рейтинг.

КИЇВ. 5 ГРУДНЯ 2017 Р. / ФОТО РЕЙТЕР

Все це можна було б розглядати як політичну метушню, розбірки «еліт», але поки «пани чубляться», в Україні реально нівелюються цілі державні інститути. Як от інститут громадянства. Порошенко Саакашвілі паспорт дав і забрав, наче це його особиста іграшка, в той час як тисячі і тисячі українців місяцями чекають на документ.

Про Януковича говорили, мовляв, він, як типовий донбаський «гопник», не може продемонструвати слабкість, тому й переслідував Юрія Луценка, Юлію Тимошенко та інших, чим зробив їм рейтинг. Порошенко, який досконало знає англійську, очевидно вважає себе першокласним дипломатом, у внутрішніх справах поводить себе дивно.

Замість того, щоб іти до народу з конкретними справами, влада зробила ще один неоднозначний крок — спробували затримати опонента. І це при тому, що суспільство паралельно спостерігає за протистоянням між антикорупційними органами між собою, яке більше виглядає як альтернатива боротьбі з корупцією.

Та зрештою в чому звинувачують Саакашвілі?

Лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі підозрюють у сприянні учасникам злочинних (!) організацій та укритті їхньої злочинної діяльності. Саме таке формулювання своїх претензій і звинувачень обрала Служба безпеки України. Генпрокуратура до обвинувачень СБУ додала свої. «Оприлюднюю 1 частину операції СБУ і Генеральної прокуратури по зриву плану реваншну пророкремлівських сил в Україні, — заявив на брифінгу Генпрокурор Юрій Луценко. — Це стосується співпраці низки політиків, у першу чергу Міхеїла Саакашвілі, з членами злочинного угрупування Януковича, у першу чергу Сергія Курченка, за гроші яких Саакашвілі та наближені до нього особи проводили фінансування ініційованих ними акції протесту, метою яких було захоплення державної влади в Україні». Інакше кажучи, на думку Луценка, Саакашвілі — це агент Кремля. До того Саакашвілі звинувачували в недостовірних відомостях про себе при отриманні українського громадянства.

«Треба розуміти, що діями правоохоронців щодо Саакашвілі ставки підвищені і тому вже буде важко знайти нейтральний вихід, — говорить «Дню» політолог Петро ОЛЕЩУК. — Після висунутих на адресу Саакашвілі обвинувачень українська влада не може просто його депортувати, адже він обвинувачується в тяжких державних злочинах. Відповідно їх треба доводити. Якщо вони доведені не будуть, то це буде ударом по генпрокурору. Зробити вигляд, що нічого не відбувається, не вийде. При цьому правоохоронці тримають в голові події Майдану, і відповідно це впливає на їхні дії. Вони думають, що якщо зміниться влада, то відповідальність знову ляже на них. Тому й бачимо, що вони навіть затримати Саакашвілі не можуть. І сама влада, з одного боку, прагне тиснути, а з іншого — самоусувається від відповідальності».

Поки Саакашвілі намагались взяти під домашній арешт. Невдало. І тут питання до професіоналізму відповідних служб. «Проблема цієї ситуації — в тому, що будь-яке невігластво ласих до влади легіонерів спирається на неповагу представників української влади до закону та їхні намагання використовувати державні інститути задля власних цілей, — пише на своїй сторінці у «Фейсбуці» проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ганна ДАНИЛЬЧУК. — В цій історії немає сторін, приставши на які, українці зможуть повернути країну на конструктивний шлях. Тут немає вибору — Порошенко чи Саакашвілі. Тому що протилежністю беззаконню, маніпулюванню інформаційними приводами, нехтуванню безпекою країни задля красивої гри має бути відповідальність, стратегічне мислення та жага до перемоги. Ні, не своєї на виборах. А України в цивілізаційній війні з Московією».

Отже, проблема не так у Саакашвілі, поведінка якого є дестабілізуючою у воюючій країні, — як в адекватності верхів, які схоже загрались у вигадану собою ж гру. Принаймні, навіть якщо Саакашвілі дійсно є «агентом Кремля», то у народу з’являється справедливе питання — а хто цього «агента» в Україну покликав? Зрештою які висновки має зробити і влада, і суспільство, яке вкотре втягується в явно провокативні історії? В цілому ж, страждає країна, бо це знову, як мінімум, репутаційні втрати.