Невільничий ринок: обмінний курс

Фотографія Олега Сенцова, голодуючого 139 днів, виглядає як архівні фото з Освенцима або Бухенвальда. Порівняно недавно генерал Москалькова, яка завдяки специфічному почуттю гумору Путіна служить тепер у Росії омбудсменом, повідомляла, що Сенцов у результаті голодування сильно додав у вазі. Очевидно, терези, на яких його зважували, мають звання не нижче майора.

Коли це фото з'явилося в мережі з припискою, що воно оприлюднено ФСВП, виникло деяке здивування. Навіщо вони це зробили? Деяка ясність настала, коли «Новая газета» опублікувала матеріал про можливі переговори між США і Росією про обмін Сенцова на трьох ув'язнених в Америці: Віктора Бута, Костянтина Ярошенка та Марію Бутіну.

Йдеться про обмін українського режисера, звинуваченого за явно сфабрикованою справою, на трьох росіян, з яких один - Віктор Бут - збройовий барон, який постачав зброю терористам у Латинській Америці, другий - Костянтин Ярошенко - наркоторговець, а третя - Марія Бутіна - поки підозрювана, і оскільки суд щодо неї ще попереду, то говорити про її винуватість некоректно. Ідея такого обміну на перший погляд виглядає цілком абсурдно. Але це тільки на перший погляд. Для Путіна це - схоже, найбільш прийнятний вихід, оскільки Сенцов спокійно йде на смерть, наслідки якої неминуче призведуть до ще більш жорсткої моральної та економічної ізоляції Росії. «Список Сенцова» може виявитися ще болючішим для путінської банди, ніж «список Магнітського» і зачепити більш широке коло осіб з оточення Путіна.

Для країн Заходу ідея такого обміну «один на трьох» може, при всій її абсурдності, виявитися вимушеною необхідністю, оскільки Кремль зробив два кроки, які можна розцінювати як шантаж США. Перший крок - це публікація фото Сенцова, на якому український режисер виглядає саме так, як повинен виглядати чоловік після чотиримісячного голодування, коли життя підтримується тільки штучним шляхом. Другий крок - витік даних про підготовлюваний обміні. Тобто ось вам фото Сенцова, від якого залишилися шкіра та кістки, а ось вам шанс на його порятунок. Якщо влада США відмовляється, то американська громадська думка покладає на неї відповідальність за можливу смерть Сенцова.

У сучасному світі зусиллями Росії склався цілком легальний невільничий ринок. Можна його назвати ринком обміну військовополоненими. Ось деякі етапи становлення цього ринку і формування обмінного курсу:

1962 рік: обмін американського льотчика Френсіса Пауерса і американського студента Фредеріка Прайора на радянського шпигуна Рудольфа Абеля (Вільяма Фішера). Обмінний курс: 2:1.

1976 рік: обмін генерального секретаря компартії Чилі на дисидента Володимира Буковського. Обмінний курс 1:1.

1979 рік: радянські шпигуни в кількості 2 (двох) штук, Валентин Енгер і Рудольф Черняєв, обміняні на 5 (п'ятьох) радянських дисидентів, Олександра Гінсбурга, Едуарда Кузнєцова, Марка Димшиця, Валентина Мороза та Георгія Вінца. Обмінний курс: 2:5.

1986 рік: Натана Щаранського обміняли на п'ятьох шпигунів із країн Варшавського договору, радянського, польського, двох із Чехословаччини і ще одного з НДР. Обмінний курс: 1:5.

2010 рік: чотирьох в'язнів російських в'язниць, серед яких найбільш відомі вчений Ігор Сутягін і колишній полковник ГРУ Сергій Скрипаль, обміняли на 10 (десятьох) російських «нелегалів», імена яких мало кому відомі, крім, мабуть Анни Чапман. Обмінний курс: 10:4.

2016 рік: українська льотчиця Надія Савченко обміняна на 2 (двох) російських військовослужбовців. Обмінний курс: 1:2.

Сьогодні, якщо інформація «Новой газеты» підтвердиться, Путін просить за одного вмираючого Сенцова трьох росіян, з яких двоє – затяті злочинці. Мабуть, з таким обмінним курсом можна погодитися. Сенцов довів, що за масштабом людської особистості він «потягне» більше ніж збройовий барон, наркоторговець і лобістка разом узяті. Так що обмінний курс, який, судячи з усього, запропонований Кремлем, можна вважати цілком прийнятним для вільного світу. Головна проблема в тому, що, продовжуючи ці обміни, Захід заохочує Путіна і йому подібних на захоплення все нових заручників. Поки на Землі будуть такі режими, як путінський, всесвітній невільничий ринок продовжить своє існування...

Джерело:  Блог Ігоря Яковенка