«Путін вас продасть»

Сербія, як Україна, є православною країною, проте після початку російської агресії на сході України і анексії Криму громадська думка в цій країні виявилася на боці Росії. І це дивно ще з тієї причини, що Сербія намагається вступити до ЄС, який ввів санкції проти РФ за анексію Криму і агресію на Донбасі. Виникає питання, чому в Сербії інакше сприймають те, що відбувається, ніж у ЄС. Пропонуємо читачам «Дня» інтерв’ю посла України в Сербії Олександра Александровича, який в інтерв’ю сербському виданню Blic  дав вичерпні відповіді на запитання про те, що відбувається в Україні, пояснив, чому Росія почала війну проти нашої країни, а також розповів, що Київ не визнає Косово, і чому у Сербії більше спільного з Україною, а не з Росією.

«ІДЕТЬСЯ ПРО АГРЕСІЮ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»

— Ніхто точно не знає, що відбувається в Україні. Дізнатися правду не дозволяє російська пропаганда. Я читаю про громадянську війну в Україні, про кризу в Україні. Це неправильні формулювання, оскільки йдеться про агресію Росії проти України. Те, що відбувалося на Майдані, не було бунтом українських фашистів, які повалили законну владу. Причиною стало те, що людина, яка була тоді президентом, і його уряд були злодіями і автократами, які давали розпорядження вбивати журналістів, висилали активістів, політичних опонентів... Український уряд, який ми повалили, був путінською маріонеткою. З ним у владі Путін управляв половиною нашої економіки, контролював зовнішню політику — і все це на основі шантажу і корупції. На жаль, багато хто з політиків усього світу, і навіть деякі в Сербії, вірять, що Майдан — справа рук спецслужб, ЦРУ, Вашингтона... Це неправильно.

— Чи йде мова про конфлікт росіян і українців?

— Ні. Більше половини тих людей, які вийшли на Майдан, говорять російською. Половина наших солдатів, які воюють з терористами на сході, — російського походження. Тут у Сербії в багатьох проросійських ЗМІ я читаю, що всі українці — католики. Все це навмисні вигадки. 70% українців — православні. 7% населення — це так звані уніати, або грекокатолики. Сам я православний, і мій батько — православний.

«ПУТІН ВЕДЕ ВІЙНУ НЕ ЛИШЕ ПРОТИ УКРАЇНИ, А Й ПРОТИ РЕШТИ КРАЇН ЄВРОПИ»

— Яка ж причина?

— Правда в тому, що однією з причин є геополітичні інтереси, але це другорядне. Звичайно, Путін не хоче, щоб Росія продовжувала залишатися регіональною державою, де  ВВП нижче, ніж у Нью-Йорка, адже він хоче повернути часи СРСР. Головною причиною був страх того, що такі ж демократичні зміни, як в Україні, стануться і в Росії. У нас в Україні верховенство права, опозиція працює вільно, у нас вільні ЗМІ. А в Росії відбуваються вбивства журналістів, політичних опонентів, там встановлено тотальний контроль над ЗМІ. Коли відбувалися події на Майдані, Путін злякався. Якщо ми ввійдемо до Євросоюзу, станемо демократичною країною, успішною, то і росіяни можуть запитати, чому в них немає такої системи. У цьому і криється основна причина його війни. Путін веде війну не лише проти України, а й проти решти країн Європи.

— Що ви маєте на увазі?

— Оскільки він не може відправити танки до Парижа, Берліна або Лондона, він учиняє інакше: він намагається нашкодити західному демократичному суспільству. Тому що якщо решта  країн ЄС стане такою ж корумпованою, як Росія, Путіну легше буде перебувати в такому оточенні, виставляти умови і втілювати свій принцип «розділяй і володарюй». Тому він і намагається розколоти ЄС. Путін фінансує ліві і праві політичні партії — навіть у Сербії. Він вкладає великі гроші у свої ЗМІ, які мають величезний вплив.

«ОСНОВНА МЕТА ПУТІНА — СТВОРИТИ СУПЕРЕЧНОСТІ В ЗАХІДНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, ЩОБ РОЗВАЛИТИ ЦЕЙ СОЛІДАРНИЙ БЛОК»

— Чи можна говорити про ідеологічний аспект?

— Його єдина ідеологія — це гроші. На відміну від СРСР, де була хоч якась ідеологія: марксизм, ленінізм, комунізм — щось, що «продавалося» іншим країнам світу, для сучасного Кремля все це неважливо. Основна мета — створити суперечності в західному суспільстві, щоб розвалити цей солідарний блок. Через путінську пропаганду російський народ бачить у цьому конфлікті із Заходом епічну боротьбу двох цивілізацій: заплямованого і похмурого Заходу і світлого, правильного православного Сходу. Вони одержимі ідеєю: Росія — захисниця всього слов’янського і  православного народу. Ми говоримо їм з України: «Дякуємо вам, хлопці, але нам ваша допомога не потрібна... Якщо можна, відстоюйте ці ідеї на своїй території і не захоплюйте нашу».

— У Сербії багато хто не погодився б з вашою думкою.

— Так, тому що впродовж історії Росія була, принаймні політично, завжди близька до Сербії. Про економічну й інші види допомоги можна сперечатися, але політично Росія завжди підтримувала вашу країну. Тут відіграв роль жахливий і сумний досвід агресії з боку НАТО. Кажучи про НАТО, я маю на увазі всі західні країни. Але бачите, як у випадку України все вийшло навпаки. Росія веде війну проти України, а західні країни намагаються Україні допомогти. Отже, я не дивуюся, що звичайному сербові важко зрозуміти, що відбувається в Україні. Зате Росію серби вважають другом і стримано ставляться до західних країн.

«СЬОГОДНІ РОСІЯ ДОТРИМУЄТЬСЯ СВОГО ВЕТО ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КОСОВО, А ЗАВТРА МОЖЕ ЙОГО СКАСУВАТИ»

— Як розмежувати ці дві речі?

— Просто не шукайте когось, хто допоможе на міжнародному рівні, тому що в міжнародній політиці дружби не існує. Сьогодні Росія дотримується свого вето про незалежність Косово, а завтра може його скасувати. Росія наклала вето на резолюцію про незалежність Косово не через те, що дуже любить сербів, а тому що це відповідало її політиці на той час. Навіть сам Путін у своїй недавній статті для Bloomberg заявив, що готовий відмовитися від Косово, якщо Захід визнає Крим. Тобто важливе не те, хто країні допомагає, а те, яка це країна. Чи демократична вона, чи вільна, толерантна або авторитарна чи корумпована...

НА ПОЗАЧЕРГОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ У СЕРБІЇ 24 КВІТНЯ 2016 РОКУ ПЕРЕМОГУ ЗДОБУЛА СЕРБСЬКА ПРОГРЕСИВНА ПАРТІЯ (СНС) ЧИННОГО ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА ОЛЕКСАНДРА ВУЧИЧА. ВІН ВІДОМИЙ ЯК ПРИХИЛЬНИК ВХОДЖЕННЯ КРАЇНИ ДО ЄВРОСОЮЗУ, А ТАКОЖ НАЛАШТОВАНИЙ НА ПОСТУПОВИЙ РОЗВИТОК СПІВПРАЦІ БЕЛГРАДА І НАТО / ФОТО РЕЙТЕР

—  Роз’яснімо ситуацію, про яку виголошують суперечливі заяви. Чи є російські солдати в Україні, чи ні?

— Звичайно ж, є! Вони перебувають на українській території. Якби їх було близько сотні, і вони ховалися б у лісах з автоматами, мабуть, я б і повірив в те, що Кремль не має жодного відношення до того, що відбувається на сході України. Але коли йдеться про 40 тис. солдатів з важким озброєнням, все ясно як білий день. Росіяни в Україні мають більше танків, артилерійських систем і комплексів ППО, ніж  вся німецька армія на території Німеччини! В Україні перебуває близько 600 російських танків, близько півтори тисячі БМП, тисячі артилерійських систем і 4400 гранатометів. А Путін вдає, що все це куплено в супермаркеті.

— Яка українська позиція щодо косовського питання?

— Ми, як і раніше, не визнаємо його державою. Одним з недавніх доказів нашої політики є те, що в кваліфікаційних змаганнях в європейській першості з баскетболу 2015-го і у світовій першості 2018-го з футболу ми потрапили в одну групу з Косово, але вирішили проводити наші зустрічі не на вітчизняних, а на нейтральних майданчиках, тобто за межами України. Якби ми цього не зробили, нам довелося б визнати косовські паспорти легітимними, хоча ми їх такими не вважаємо. З другого боку, росіяни прийняли громадян Косово, які з косовськими документами в’їхали на територію Росії, зокрема спортивну делегацію з Косово. Це було  поточного року, і виправдалися росіяни тим, що вставили в їхні паспорти додаткові сторінки. Я пам’ятаю, як ваш міністр Дачич тоді захищав Росію — просто обурливо. Зараз, коли Україна відстоює сербську позицію, ніхто навіть не подякує. Це просто нечесно.

СЕРБІЯ 500 РОКІВ БУЛА ЧАСТИНОЮ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ЧИ ОЗНАЧАЄ ЦЕ, ЩО ВОНА Є ЧАСТИНОЮ ТУРЕЧЧИНИ?

— Росія посилається на історичну правду, стверджуючи, що Крим віддавна був російським.

— Це — міф. Упродовж 650 років Крим був частиною Візантійської імперії, 350 років — частиною турецької імперії, і 138 років він був у складі Російської імперії і СРСР. Українським Крим був останні 60 років. Крим переживав занепад, коли був частиною Росії: це була пустеля без життя, без сільського господарства... Але коли Крим став українським, він почав процвітати. Ми побудували канали для зрошування з  Дніпра, енергосистему, розбудовували туризм, сільське господарство... І Крим став процвітаючим місцем для життя. Люди тут кажуть, мовляв, Крим так довго був російським, що розумно тепер було його повернути. Але мова про 138 років. Сербія 500 років була частиною Османської імперії, але чи означає це, що ваша країна насправді є частиною Туреччини?

— Які у вас економічні відносини з Росією?

— Вони є, але дедалі більше сходять нанівець. Не ми захотіли відмовитися від економічних зв’язків з Росією — це росіяни почали торговельну війну з Україною. Вони почали забороняти імпорт українського молока, сиру, м’яса, солодощів, тому що раптом все це перестало відповідати санітарним нормам. Наш торговий оборот із Росією скоротився з $50 млрд 2013 року до $6—7 млрд сьогодні. Що стосується поставок енергоносіїв, то до війни ми майже на 100% залежали від Росії, але 2016 рік став першим у нашій історії, коли ми не купили жодного кубометра російського газу. Ми отримуємо його із Заходу через Польщу, Словаччину, Угорщину. Інколи, чисто технічно, це той же російський газ, але його дешевше купувати в Німеччини, ніж на кордоні з Росією, що доводить: продаж енергоносіїв для Росії — це зброя політичного шантажу, а не економічна діяльність.

«КОСОВО Я Б ПОРІВНЯВ ЗІ СХОДОМ УКРАЇНИ, ЯКОГО НАСИЛЬНИЦЬКІ ВІДТОРГНУТО»

— Які відносини України і Сербії?

— Що стосується економічних відносин, нам слід зробити нашу торгівлю більш різноманітною і дати шанс малим і середнім підприємствам. Тому що зараз 75% українського експорту до Сербії — це метали, руда. І все це надходить на завод до  Смедерева. У сербському експорті в Україну 20% становить сільськогосподарська продукція, фармацевтичні товари. Товарообіг становить близько $250 млн доларів. Проте, коли почалася війна з Росією, наші контакти дещо завмерли, звичайно ж, через російську пропаганду. У деяких сферах ми не можемо співробітничати, тому що Росія не дозволяє. Передусім йдеться про військово-технічну співпрацю. Сербська влада заявляє, що дотримується нейтралітету і співробітничає з усіма, але, на жаль, це неправда. Росія впливає на Сербію, а не лише підтримує в питанні Косово. Ваша країна на 100% залежить від російського газу, а «Газпром» на 51% належить NIS...

— З ким у сербів більше спільного — з Росією або з Україною?

— Звичайно, з Україною. У вас — Косово, у нас — Крим. Єдина відмінність у тому, що Косово проголосило в односторонньому порядку незалежність через дев’ять років після нападу на вашу країну, а у випадку  Криму це сталося через три тижні. Косово я б порівняв зі сходом України, якого насильницькі відторгнуто. Як і в Косово, туди прийшли люди з величезною кількістю зброї, отримавши її ззовні, і захопили територію.