У Тернополі організатори виставки різдвяних листівок архіву Мамуса надіслали в Росію привітання до політв’язнів

У Тернополі зорганізували виставку різдвяно-новорічних та великодніх листівок з родинного архіву політв’язня Миколи Мамуса. Матеріали зберігалися у родинному архіві М. Мамуса у Козові. Життєвий шлях діяча за допомогою світлин, листівок, записів дослідив історик Сергій Ткачов.

Микола Мамус народився на Тернопільщині, у селі Велика Плавуча Козівського району. Був членом організації ОУН-мельниківців. Вперше засуджений у 1948 році, вдруге відсидів у таборах Сибіру у 1980-1988 рр. Був звільнений на прохання Президента США Рональда Рейгана, який як умову поліпшення відносин з СРСР  надіслав М. Горбачову списки в’язнів сумління.

«Коли я був малим хлопчиком, батько розповідав цікаві історії серед друзів про табори. Зараз, коли ще раз перечитав спогади, я побачив не тільки свого батька, а відчув його покоління – тоді, якщо людина давала слово, не могла від нього відмовитися. Нам цього зараз дуже бракує. Ще один принцип був – не продати один одного. Також величаве відношення до жінки і родинних цінностей. Підтримка один одного – в мого батька залишилися записи, у яких він зазначає, що отримував гроші і ділився зі своїми друзями, які потребували. Для них відшукував кошти. Я знайшов тисячу доларів в конвертику і прізвище людини, якій він не встиг віддати ці кошти. І я напевно цю функцію спробую виконати замість батька», – розповідає син Миколи Мамуса Ігор Мамус.

Окрім матеріалів, представлених на виставці, у родинному архіві політв’язня зберігаються його дослідження. «Батько проводив дослідження про бандерівців, їздив на Кременеччину, до Луцька, в нього є свідчення», – розповідає Ігор Мамус. – «Коли з Америки хтось їхав з футболками і джинсами, батько книжки віз. Він стільки мав книжок, що не хотіли його на літак посадити. Коли ми в «Козі» робили бібліотеку, частину книг помістили там у вільному доступі. Планую колись в бібліотеку принести книжки мого батька з Козови, знайти приміщення, де це все буде зберігатися як раритет, а разом з книгами фотографії».

Науковці хочуть на базі щоденників, світлин з архіву Миколи Мамуса зробити брошуру, чи альбом, в якому буде розміщено основну інформацію про життєвий шлях політв’язня.  

Організатори виставки різдвяних листівок із родинного архіву Миколи Мамуса надіслали різдвяно-новорічні вітання до українських політв’язнів, які зараз у Росії. Як розповідає Марічка Юрчак, привітання рекомендованим листом надіслали українській льотчиці Надії Савченко, режисеру Олегу Сенцову та громадському активісту Олександру Кольченку. У листівці до Надії Савченко йдеться: “З  далекого західноукраїнського міста Тернопіль ми надсилаємо Вам сердечні вітання з Новим, 2016 роком та Різдвяними святами! Ми – організатори виставки різдвяних, новорічних та великодніх листівок з родинного архіву політв’язня Миколи Мамуса.  Різдво – родинне свято, натомість Ви, українська Надіє, відтворюєте зараз на чужині важкий шлях становлення нашої Батьківщини – неволю, заслання, розлуку з близькими, голодомор, ув’язнення за переконання, самотність. Але Україна не самотня – зараз нас підтримують всі прогресивні люди світу. Так і Ви, дорога Надіє, не самотні у своєму терпінні – з Вами думка, підтримка і молитва мільйонів людей!”

У листі до Олега Сенцова зазначено: “...Ваша доля – наче драматичні кадри фільму, де актори-тирани грають фальшиво, а декорації – жахливо реалістичні. Це мов сценарій складної комп’ютерної гри з примітивною графікою, де головний герой залишається голіруч проти жахів Мордору”... “Новий рік, Різдво – родині свята, натомість Ви, Олеже, проводите дні на чужині, в неволі, в розлуці з близькими. Такі обставини небезпечні для митців, але вони гартують героїв. Ви, Олеже, стали героєм!” … “Силою духу, силою мистецтва, силою своєї творчості Ви зробите цей світ кращим. Тож нехай добрі думки зроблять Ваші свята веселими!”.

У листі до Олександра Кольченка йдеться: “Хто б міг подумати, що, обираючи географічний факультет, починаючи вивчення менеджменту туризму в сонячному Криму, Ви продовжите освіту у ворожих застінках. Хто б міг подумати, що на сонячний берег Криму впадуть чорні тіні зелених чоловічків, і цвіт української інтелігенції стане скалкою в оці російського тирана. Над усе бажаємо Вам міцного здоров’я і впевненості, що тиранія боягузів, які завдають Вам страждань, впаде назавжди, і Ви будете щасливі в колі друзів на квітучій землі України.”