Рік був досить напруженим, динамічним, насиченим багатьма подіями

Віктор МЕДВЕДЧУК, віце-спікер Верховної Ради України:

1. — Народження і становлення України як суверенної держави. — Вибори Президента України. — Я знайшов своє місце у громадсько-політичному житті держави.

2. Молода українська демократія подорослішала ще на один рік. Упевнений, що він наблизить нас ще на один крок до громадянського суспільства.

3. Найбільше відкриття — революційність газети «День», бунтівний дух якої не вщухає навіть після президентських виборів. А ще одним, приємним особисто для мене, як для голови СДПУ(о), відкриттям року було реальне зростання авторитету нашої партії. Розчарувань, слава Богу, не було. Принаймні, я не акцентував на них увагу...

4. Шанованому мною творчому колективу газети «День»: «Хочете бути щасливими — убийте в собі Дракона...»

Леонід ДЕРКАЧ, голова Служби безпеки України:

1. а) Століття, що минає, ознаменоване багатьма важливими подіями. Вибираючи найголовнішу, кожен, мабуть, співвідносить її з долею своєї держави. Для нас найвагоміше — це здобуття Україною незалежності та набуття нею статусу без'ядерної держави. Ми стали першою країною, яка відмовилася від ядерної зброї і вивезла її зі своєї території. Так вчинила лише Україна. Більше цього ніхто не зробив. б) Вибори Президента України. в) Ті позитивні зрушення, які відбулися в Службі безпеки України і які дозволяють з оптимізмом дивитися у майбутнє.

2. Перемога на президентських виборах демократичних, реформаторських сил на чолі з Леонідом Даниловичем Кучмою і підтримка його курсу більшістю громадян України. У зв'язку з цим сподіваюсь на досягнення злагоди в нашому суспільстві, зрушення в сфері економіки, підвищення добробуту наших людей.

3. Рік був досить напруженим, динамічним, насиченим багатьма подіями. Відчуваючи свою безпосередню причетність до всього, що відбулося, іноді на межі дня і ночі з подивом усвідомлював, скільки людина може зробити за день, і в той же час жалкував, що в добі лише 24 години. Це було швидше розчаруванням, ніж відкриттям.

4. Хочу висловити велику подяку всім співробітникам Служби безпеки України за сумлінну працю, нерідко пов'язану з ризиком для життя. Бажаю їм мужності, витримки, оптимізму. Нехай 2000-й рік принесе їм та їхнім сім'ям багато щасливих і світлих днів, здійснення усіх мрій і бажань. А також хочу подякувати всім колегам інших правоохоронних органів за спільну роботу, взаєморозуміння і допомогу у боротьбі зі злочинністю. Об'єднаними зусиллями ми зробимо все, щоб в Україні був порядок і спокій, мир і злагода, добробут і благополуччя.

Олександр ВОЛКОВ, народний депутат України:

1. а) Для мене як українського політика такою подією, безумовно, є набуття незалежності Україною. На мій погляд, це – торжество історичної справедливості. Якщо згадати, скільки поколінь наших співвітчизників віддали життя за державну незалежність країни, стає ясно, що все, зроблене нами, і навіть те, що ми ще маємо зробити, є порівняно незначним з виконаною ними місією. А свою місію – зробити Україну багатою, процвітаючою країною, з авторитетною міжнародною репутацією, ми, я свято вірю в це, виконаємо. Адже це те, що судилося зробити нашому поколінню – для тих, хто прийде після нас. б) Поза сумнівом, президентські вибори. Це одночасно – і найвизначніша подія для мене особисто. Український народ, обравши Президентом Л. Кучму, ще раз підтвердив свій вибір власної долі, європейський вибір цивілізованого шляху розвитку, прогресу і демократії, власним вибором довів, що реальної альтернативи реформуванню суспільства не існує. Я гордий з того, що мав безпосередню причетність до цього вибору.

2. Це і є головний підсумок 1999 року. Будучи обраним на другий термін, отримавши новий імпульс у здiйсненнi перетворень, кредит довіри виборців, Президент не витрачає часу на оволодіння навиками вищої державотворчої роботи. Він чітко знає, що і як потрібно міняти. Адже підтримавши Президента, люди обрали не лише Леоніда Кучму, але і висловили підтримку його передвиборній програмі. А там все сказано чітко – як і що буде робити Президент. Позитивні наслідки курсу, який реалізується ним, я вірю, не примусять себе чекати надто довго – це видно і по динаміці формування парламентської більшості і по результатах голосування по призначенню нового прем'єра, якому тепер слід реальними діями реалізовувати президентську ідеологію реформ. Парламентська більшість, я в цьому певен, буде його підтримувати.

3. Відкриттями мене здивувати важко. Я не люблю відкриттів – вони, як правило, негативні – в політиці для мене мало нового, а значить, і несподіваного. Чим більше передчабуваного, тим менше відкриттів. І це непогано, оскільки «відкриття» майже завжди значить «революція». Я ж віддаю перевагу еволюції, а не революції. Розчарування? Вони були, і немало. Розчарування, це деякі люди, з якими прийшов, яких привів і яких втратив – не всі з них витримують випробування політикою. Але в політиці не прийнято зупинятися на розчаруваннях: нам слід іти далі і діяти із знанням діла.

4. Останньою, здається, Соломія Павличко у блискучому перекладі лоуренсівського «Коханця Леді Чаттерлей» ввела в українську літературну мову слово «прутень». Я бажаю всім читачам «Дня» його нормального функціонування. І не лише цього. Якщо серйозно – то і удачі, і щастя, і здоров'я. Але «прутень» ігнорувати також не потрібно.