Шляхетні дівчата — призабута сторінка недалекої минувшини Києва

Київський інститут шляхетних дівчат був чимось середнім між початковою школою та вузом. Його вихованки отримували естетичну й етичну освіту та право на посаду виховательок дворянських та купецьких дітей.

Спочатку цей заклад містився в будинку фельдмаршала Остен-Сакена (приблизно на місці сучасного готелю «Київ»). У 1838 — 1842 року було споруджено приміщення за проектом видатного архітектора В.Беретті. До недавнього часу воно мало назву Жовтневий палац культури.

До інституту, згідно з його статутом, приймали дівчат дворянського (шляхетного) походження, а з 1852 року — і дочок почесних громадян та купців I-ї гільдії. Плата за рік навчання на початок ХХ століття становила 350 крб. сріблом. Батьки чи родичі абітурієнтки повинні були подавати до приймальної комісії цілу низку документів: прохання на ім’я директриси, свідоцтво про дворянство та хрещення, про стан здоров’я, щеплення віспи, відомості про отриману початкову освіту, а також письмове зобов’язання щодо своєчасної виплати грошей за навчання.

Приймали до інституту дівчат віком від 8 до 13,5 років. Повний курс навчання тривав шість, а з підготовчим класом — сім років. Курс навчання розподілявся на три класи, в кожному навчалися по два роки.

Шляхетні дівчата для вступу до інституту повинні були мати обов’язковi речi: 24 сорочки, 6 простирадл, 12 пар нитяних панчіх, 12 полотняних білих хусточок, 6 рушників, 4 серветки, столовий сервіз, який складався з однієї столової і однієї срібної ложок, звичайного ножа та виделки. Ніякої плати за підручники та одяг за статутом інституту не передбачалося.

В інституті викладали такі обов’язкові дисципліни: Закон Божий — для дівчаток православного та римо- католицького віросповідання (багато вихованок походило з родин польської шляхти), російську мову і літературу, історію та географію, арифметику, початкові знання з фізики і мінералогії; мови — польську, німецьку, французьку; малювання та поліграфію, музику, церковний спів, танці, рукоділля, домашнє господарство.

У третьому, останньому класі, заняття проводили професори київського Імператорського університету Святого Володимира, у першому та другому класах — кращі викладачі київських гімназій. Серед них були відомі вчені: М.Бунге, В.Шульгін, М.Костомаров, М.Лисенко. В інституті набули музичну освіту відомі концертні виконавці — Є.Єльчанова, О.Долпер, О.Тольберг; оперні співачки — Є.Рафілович, О.Меньшикова, поетеса Н.Забелло (Наталя Забіла).

Всі шляхетні дівчата, що вступали до інституту, складали вступні іспити і в залежності від рівня знань розподілялися по класах. Для вступу до старшого класу необхідно було скласти такі іспити — з Катехізису і Священної історії, граматики, трьох вищеназваних іноземних мов; треба було вміти вільно спілкуватися ними; володіти чотирма арифметичними діями з цілими числами та дробами, мати загальні поняття про географію, історію, знати стислі характеристики всіх частин світу, провідних держав Європи, відповідати на запитання з історії Стародавнього світу та мінералогії.

Стосовно приватних уроків музики та співу, то за них вносилася додаткова плата в розмірі 30 карбованців. Казенні уроки давалися тільки дуже здібним вихованкам — по півгодини на тиждень. Кожній випускниці видавався атестат. Безумовно, освіта, що давалася в інституті шляхетних дівчат, допомагала їм у подальшому житті.

Після того, як владу у Києві захопили більшовики, цю установу було закрито. У 30-ті роки ХХ ст. у приміщенні інституту знаходився сумнозвісний Народний комісаріат внутрішніх справ УРСР, в роки окупації — гестапо. Після перемоги над гітлерівською Німеччиною — Жовтневий палац. Нині — Міжнародний центр культури та мистецтв.