Iмпульси руху
У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Ольга Петрова представила свою нову книжку «Мистецький Київ 1990-х. Реконструкція»Знана художниця і мистецтвознавиця Ольга ПЕТРОВА написала публіцистичну хроніку мистецького процесу в Києві (наприкінці 1980-х — на початку 1990-х) за часи здобуття Україною незалежності та в перше десятиліття по тому. Це не сухий перелік фактів чи подій. Ольга Миколаївна описує передусім свій досвід як безпосереднього свідка й учасника, з її ж визнання, виступає в трьох іпостасях: активного художника, спостерігача та критика. На презентації не раз звучало, якою сміливістю й щирістю є писати про тих, хто ще живе і працює. Авторка наголошує: «Книжку присвячено беззастережній силі Свободи в чарах її безпідставності».
Видання по суті є продовженням книжки «Миттєвості приватного життя» (Stedley Art Foundation, 2016), в якій була викладена історії становлення особистості О. Петрової від народження (1942 року) до часу жахливої Чорнобильської катастрофи. Доктор мистецтвознавства Леся СМИРНА, яка була рецензентом «Реконструкції», передбачила великий успіх цій книжці, адже: «Миттєвості» вже стали своєрідною міською легендою. Через невеликий тираж книжки миттєво розкупили, тож ними, як у старі дефіцитні часи, ділилися й передавали з рук в руки. Інколи «ковтали» за одну ніч, щоб вранці вручити наступному читачеві.
Ольга Петрова безкомпромісна як із собою, так і зі своєю творчістю: вона відверта й абсолютно чесна як на полотні, так і на папері. Саме тому її книжки цікаві не лише професійній мистецькій аудиторії, а й усім, хто хоче зануритись в атмосферу тієї доби, прослідкувати зміну і становлення особистостей, які відбувалися в не найспокійніші часи. Авторка унаочнює шлях митців Києва до свободи самовияву, до артистичного суб’єктивізму в опануванні ними творчих принципів модернізму та постмодернізму. Без будь-якої ідеалізації показано як позитиви, так і егоцентризм митців у їхній амбіційній змагальності.
Видання, як і попереднє, вийшло у світ завдяки зусиллям відомої меценатки пані Стелли Беньямінової, засновниці Stedley Art Foundation. Для створення книжки вона не шкодувала своєї любові та підтримки. Ольга Миколаївна окремо наголосила: «Завдяки спраглому інтересу до мистецьких подій 1990-х років пані Стелла інспірувала ідею і тему дослідження. Без її бажання вповні опанувати інформацію у авторки тексту не було би підстав братися за реконструкцію досить проблемного й насиченого контрастами періоду в житті й у художньому процесі Києва».
Книжка, безперечно, становитиме інтерес для істориків мистецтва. О. Петрова не просто реконструює масштабну панораму мистецького буття 1990-х — там у хронологічній послідовності розкрито історію зародження вільного художнього ринку, розвиток галерейного руху. Як професіонал Ольга Миколаївна прослідковує кардинальні зміни у виставкових стратегіях музеїв та галерей, у кураторських проектах і на міжнародних виставках. З гіркою іронією пише про байдужість державних інституцій стосовно долі нового покоління митців.
Представлення книжки «Мистецький Київ 1990-х. Реконструкція» перетворилась на справжнє свято. З розгорнутим аналізом виступив професор В. Личковах, один із перших дослідників українського постмодернізму. Брали слово галеристи і художники, чиї імена читач не раз зустріне на сторінках книжки. «Ольга Петрова входить у коло найяскравіших особистостей українського мистецтва й мистецтвознавства. Норовлива книжка, але точно не нудна», — відзначив куратор та арт-критик Костянтин ДОРОШЕНКО.
Відомий літературний критик і громадський діяч Іван ДЗЮБА відгукнувся в рецензії так: «Ольга Петрова цілком слушно відійшла від стереотипного уявлення про 1970—1980-ті роки як роки цілковитого «застою». Так, це були роки політичного та економічного застою й занепаду, але в літературі й мистецтві відбувалася глибока підривна робота «крота історії». ...Відсівати зерно від полови — це її принцип. І її практика. У цьому оздоровчий дух її діяльності. Він, цей оздоровчий дух, і в книжці «Мистецький Київ 1990-х. Реконструкція». А в реконструкції — імпульси руху».