Iсторія, яка схожа на казку

За плечима відомого українського актора Бориса Харитонова численні роботи в театрі, кіно та на естраді. За тривале творче життя його талант був затребуваний у багатьох мистецьких колективах, працював у Київській філармонії, Укрконцерті, столичних Театрі юного глядача, Театрі естради, Театрі «Золоті Ворота».

Разом із акторським Борис Харитонов може похвалитися і талантом літературним. Він має кілька поетичних збірок, на його слова створено багато пісень, пише п’єси, у творчому доробку чотири книжки. І ось нова — кінопоема «Щастя з минулого» (ЧП «Фирма «Гранмна», 2015). Як згадує Б.Харитонов, коли прийшли роки для прощальної акторської прем’єри, у нього народився задум п’єси про перипетії життя успішного артиста Максима Любимова. Звісно, у долі героя було багато автобіографічного. Робота над п’єсою тривала, та численні події та повороти сюжету робили її непомірно великою для однієї вистави. Так п’єса переросла у сценарій серіалу «Щастя з минулого».

Розуміючи складність втілення кіносценарію у реальні зйомки, Б.Харитонов все ж не залишив мрії донести своє дітище до глядачів і видав кіносценарій у літературному викладі. Тож, тепер «переглянути» цей серіал можна, прочитавши книжку Бориса Степановича. Як будь-який сучасний телесеріал, кіносценарій Харитонова наближений до реального життя й водночас схожий на казку. У головного героя, популярного актора Любимова є все, улюблена робота, прихильність глядачів, успіх у жінок, чудова родина. Та все руйнується в один момент, в авіакатастрофі гинуть кохані дружина й дочка. Для Любимова життя втрачає сенс. Аж раптом доля береться все виправити і в далекій Америці знаходиться жінка, вдова мільйонера, яка в молодості любила його і зараз хоче поновити стосунки...

Кіносценарій читається легко, повороти сюжету тримають увагу. Хтось упізнає прототипів героїв і реалії столичного мистецького життя, хтось просто насолодиться можливістю поринути у майже ідеальне щасливе буття інших людей. Звісно, над усіма подіями панує любов, вона — рушій усіх вчинків, бажань, сподівань. Стосунки між чоловіками і жінками, що будуються на коханні — це вічний життєвий сюжет, тому неважливо, коли відбуваються події, описані Харитоновим, любов — актуальна завжди і для усіх!