Книжкова мозаїка

25 лютого з нагоди 140-річчя від дня народження Лесі Українки у приміщенні Полтавського музичного училища відбудеться вечір. Його ініціатор — народний депутат Микола Кульчинський, який вже організував багато резонансних подій, зокрема у своїй рідній Полтаві. У програмі вечора — виступи лауреата міжнародних конкурсів Ярослави Побережної (колоратурне сопрано), заслужених артистів України Євгена Нищука та Геннадія Дем’янчука, місцевого кобзаря Івана Новобранця, київського театру поезії «Мушля» під орудою Сергія Архипчука... «Постать Лесі Українки не пізнана і, що називається, не засвоєна суспільством, як і, зрештою, багато інших постатей з нашої історії, — говорить Микола Георгійович. — Зокрема, її ідеї, погляди на українську культуру та Україну загалом. Її багатюща і багатогранна спадщина вимагає ще і ще вечорів, розмов та дискусій. Найперше, кого би хотів побачити в залі, то, звісно, молодь». Після того вечір пройде у Семенівці, районному центрі на Полтавщині. Надія ТИСЯЧНА, «День».
У Києві представлено каталог «Мегарські чаші з колекції Керченського історико-культурного заповідника»
Під час заходу було репрезентовано англо-російську публікацію «Megarian» Bowls. From the Collection of the Kerch History and Culture Reserve», автором якої є Сабіна Ѓжеѓжулка. Це другий з двох каталогів, що став результатом співпраці польських та українських археологів. Перший видано 2009 року. Він був присвячений грецьким надгробним стелам із колекції Керченського історико-культурного заповідника. Цей том отримав нагороду Міністерства культури Автономної Республіки Крим у категорії музейних каталогів. Національний музей у Варшаві та Керченський республіканський історико-культурний заповідник співпрацюють з 1993 року. Протягом останніх трьох років у рамках української дослідницької програми «Боспорське місто Тірітаке» під керівництвом професора Віктора Зінько проводяться археологічні розкопки Польської археологічної місії Національного Музею у Варшаві на території античного грецького міста Тирітаке (Керч). Метою проекту є створення у Тирітаке першого в Україні археологічного парку. Впродовж цього часу польські археологи відкопали близько 500 м2 античного міста, 200 коштовних пам’яток, які стали надбанням Керченського музею, а також відреставрували фрагмент античної фортеці VI ст. до н.е. Варто зазначити, що активно діє програма обміну досвідом між реставраційними майстернями обох установ. Реставратори в Керчі пройшли майстер-класи у Національному Музеї у Варшаві, а також стажування в Керчі, організовані польськими реставраторами. Також треба додати, що польські лабораторії допомагали дослідити найкоштовнішу знахідку античного мистецтва в Україні — настінний фресковий розпис, так званий «Склеп Деметри».
Про патріарха Йосифа Сліпого — для школярів і студентів
Фундація «Справа Патріарха Йосифа» (Тернопіль) видала «Життєвий шлях Патріарха Йосифа». Книжка буде передана в усі школи області та університети міста. Як відомо, глава УГКЦ (1944—1984) родом із цього краю. До того ж, цьогоріч якраз виповнюється 100-ліття, як він закінчив тернопільську гімназію. «До даної дати і був запланований вихід життєпису предстоятеля греко-католиків, викладений у доступній формі, — зазначає отець Андрій Романків, голова Фундації. — У реалізації нашого задуму допомогли жертводавці. Найперше — голова Тернопільської облради Олексій Кайда, який щомісяця частину своєї зарплатні витрачає на суспільно-значимі або соціально-благодійні проекти». Особисто я серед народних обранців знаю лишень Миколу Кульчинського, який дуже часто видає книжки чи альбоми культових українських рок-гуртів власним коштом. Оце Олексій Петрович — такий другий. Сам він своє сприяння коментує неохоче, натомість говорить ось про що: «Не дивлячись на те, що телевізійні екрани та й ЗМІ загалом заполонило чуже життя, до того ж переписуються підручники з історії, українці, надто молоді, повинні знати своїх героїв. А про постаті значимості Йосифа Сліпого Ліна Костенко написала, мовляв, такі народжуються раз на століття... Зрештою, підтвердженням того, що у суспільстві є запит на Великих, слугують переповнені зали на зустрічах із Ліною Василівною; а також вщент «забитий» прес-центр Українського дому з нагоди відходу від керівництва УГКЦ Блаженнійшого Любомира (Гузара), якого, до слова, журналісти проводжали, стоячи, бурхливими оплесками». Надія ТИСЯЧНА, «День».
Вийшов унікальний фотоальбом про Житомирщину
Житомирське краєзнавче видавництво «Волинь» видано сувенірний фотоальбом «Житомирщина». Замовником виступила облдержадміністрація, яка і отримала більшу частину накладу у 1300 примірників. Призначення альбому, як зазначив директор видавництва, відомий краєзнавець Георгій Мокрицький, насамперед презентаційне: його даруватимуть під час офіційних візитів очільників області по Україні чи за кордон або гостям краю. В очікуванні проведення в Україні чемпіонату з футболу Євро-2012 таке видання є, безумовно, актуальним. Тим більше, що вступна стаття і довідкові матеріали подані чотирма мовами — українською, російською, англійською (офіційною мовою Євросоюзу) і польською. Основні світлини згруповані блоками за принципом, що є відмінним від тих, що застосовувались в подібних альбомах: «Історія, природа, духовність»; далі «Міста, містечка, села»; потім «Культура, мистецтво, фольклор» і «Економіка, ресурси». Зрозуміло, що вибиралось найкраще в регіоні. Однією з головних особливостей альбому є те, що всі фотографії конкретні, адресні, навіть для пейзажних знімків вказано, в якому місці вони зроблені і з якими постатями, об’єктами, подіями пов’язані. Ми повинні були продемонструвати, зауважив Г. Мокрицький, що наш край має давню історію, традиції, культуру, тісно пов’язані з Європою, що ми теж європейці, мали видатних діячів у різних сферах і належимо до цивілізованого світу. Загалом «Волинь» готує ще низку ілюстрованих видань, зокрема, про пам’ятки монументального мистецтва Житомирщини, а ще путівник, листівки, мапу області для туристів, що знову таки буде дуже доречним в контексті Євро-2012. Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День», Житомир.
Випуск газети №:
№34, (2011)Рубрика
Українці - читайте!