Музею Тичини – 35!

24 січня минуло 124 роки від дня народження Павла Тичини, а через кілька днів по тому в Києві свій день народження відсвяткував Літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини. Відкритий 35 років тому, сьогодні це — один із небагатьох державних музеїв, що демонструє схильність до активної взаємодії з відвідувачами, новаторства, різноманітних експериментів. Досягнення музею визнають не лише в Україні. Торік Музей Тичини став першим неприватним державним українським музеєм, що потрапив до числа номінантів Міжнародного конкурсу «Найкращий музей Європи», який проводиться Європейським музейний форумом. Переможців конкурсу оголосять у травні у м. Глазго, однак Музей Тичини вже забезпечив собі місце в каталозі кращих європейських музеїв.

День народження музею був особливо багатим на різноманітні акції та несподіванки для гостей. Проводити екскурсії цього дня запросили поетів Бориса Олійника та Івана Драч, перекладача і дипломата Рауля Чілачаву, відомих літературознаців. Увечері ж цього дня в приміщенні музею у 35-те свій моноспектакль «Сріблясті голуби у небесах» представив глядачам Євген Нищук.

За словами директорки музею Тетяни Сосновської, яка водночас є правнучкою поета, попри складну ситуацію в країні, минулого року кількість відвідувачів закладу суттєво збільшилась, а прибутки зросли втричі, хоча ціну на квитки не збільшували. При цьому 20% загального прибутку забезпечили продажі сувенірної продукції. Запорука успіху Музею Тичини в тому, що його співробітники (до речі, здебільшого тут працюють молоді спеціалісти) не бояться виходити за межі усталених уявлень. Упродовж останніх років музеєм було реалізовано сотні акцій і міждисциплінарних проектів, спрямованих на відвідувачів різного віку. Він став справжнім комунікаційним майданчиком, зоною творчості. Серед найвідоміших проектів музею — нічний екскурс із каганцями «А було ж колись і таке...», пішохідна екскурсія «Київ, у якому жив Тичина», авторські екскурси «Як я Женю, свого брата, із в’язниці рятував» та «Лідин день»,  іміджеві  «Поетичний фестиваль на Терещенківській, 5» тощо.

Музей Тичини позиціонує себе як чесний музей, який прагне відтворити максимально об’єктивний портрет поета, не приховуючи й складних чи неоднозначних сторінок його життя, що припали на роки радянської влади в України. «Минулого року, представляючи свій музей на конференції Європейського музейного форуму, письменник Орхан Памук виголосив своєрідний музейний маніфест, який, на мій погляд, дуже співзвучний з принципами, на яких будує свою роботу колектив Музею Тичини, — розповідає національний кореспондент Європейського музейного форуму Катерина Смаглій. — У цьому маніфесті йшлося: «Я вважаю, що музеї варто оцінювати не за тим, наскільки добре чи погано вони представляють державу, націю або певну частину історії, а за тим, чи розкривають вони людський гуманізм. Завдання музею — розповісти про людину». На мою думку, музей має розповідати нам про нас сучасних, розповідати про те, якими ми є насправді. Переконана, що завдяки численним програмам, які реалізує Музей Тичини сьогодні, ми краще розуміємо сенс людського гуманізму, робимо наше суспільство гуманнішим й водночас нашу країну — сильнішою». Під час Революції Гідності в приміщенні музею збиралися активісти. Ще одна акція, яка запам’яталася з тих часів, — поширення на Майдані постерів з цитатами Тичини про Україну, надрукованих тисячними тиражами.

Відвідати музей можна щодня за адресою: Терещенківська, 5, кв. 1,3. До речі, якщо ви «зачекінитеся» на місці, отримаєте від директорки безкоштовну каву!