Події

У Києві відбулося нагородження лауреатів літературної премії видавництва «Смолоскип». Церемонія відбулася в будинку видавництва і мала доволі неформальний характер. Ведучими були гумористично налаштовані поети Дмитро Лазуткін та Ірина Шувалова. Роль guest star припала «бубабісту» Олександру Ірванцю.

— Люди продовжують, попри всі несприятливі обставини, писати літературу. А отже, писати — справа благородна! — прорекламував Ірванець літературу як явище.

А директор «Смолоскипа» Ростислав Семків додав, що писати не просто продовжують — на конкурс видавництва щороку надсилається все більше і більше творів. Що характерно, зростає відсоток прози, а саме збільшення кількості прозових творів багато хто з експертів називає однією з головних потреб сьогоднішньої української літератури.

Також на нагородженні виступав поет і музикант Микола Леонович, він виконував переважно акустичні блюзи на власні тексти.

Отже у премії «Смолоскипа» за цей рік не було присуджено першого місця. Друге місце посіли в номінації «Поезія» — Лесь Белей з Ужгорода за збірку «Скляний куб» та Анна Медінська з Києва за збірку «Покинутим кораблям». У номінації «Проза» — Євген Плясецький з Києва за прозовий проект «Троєручиця та інші: Євген Плясецький проти Андрія Лаговського», Тетяна Стрижевська з Києва за «києвознавчий» роман «Ad libitum» та Уляна Галич із Чорткова за збірку готичних оповідань «Кроки за спиною». Книжки цих авторів вийдуть друком протягом року.

Треті премії отримали поети Михайло Жаржайло, Анастасія Котляр, Василь Лозинський, прозаїки Максим Беспалов, Сергій Демчук, Тетяна Рубінська, а також Тетяна Винник і Ольга Василюк у номінації «Дитяча література». Заохочувальними преміями були відзначені також Іван Драган, Арсеній Тарасов, Катерина Оніщук, Марина Єщенко, Христя Венгринюк, Наталія Лобас.

Твори переможців цієї літературної премії будуть опубліковані також у новому літературному альманаху «Знак». 

 У Харкові проходив традиційний ярмарок «Книжковий світ». Суть його — в можливості для харків’ян придбати книжки найрізноманітніших українських і закордонних, здебільшого російських, видавництв за лояльними цінами. Ятки було розташовано в холі Оперного театру й у прилеглій частині Парку Шевченка.

Якщо в попередні роки організатори влаштовували також більш-менш насичену фестивальну частину ярмарку з літературними й літературно-музичними акціями, зустрічами з письменниками та іншими цікавими заходами, то цього разу заходів майже не було, а ті, які були, виглядали спрямованими на те, щоб привернути увагу людей, не зорієнтованих на літературу цілеспрямовано. Наприклад, зустріч із тренером футбольного клубу «Металіст» Мироном Маркевичем та автором біографічної книжки про нього Павлом Пилипчуком. Суто ж літературні події відбувалися хіба що локально, на стендах видавництв, як-от автограф-сесія авторів поетичної антології «Метаморфози» на стенді «Клубу сімейного дозвілля».

Прикрим моментом виявився з’їзд первинних організацій Партії регіонів — він відбувався в той самий час, як і ярмарок, у великій залі Оперного театру. Власне, нічого страшного в такому сусідстві не було би, проте в один із днів представники влади через це закрили вхід на ярмарок з ранку до приблизно першої дня. Чим викликали обурення і роздратування гостей та учасників ярмарку, а також укотре виявили абсолютну байдужість до стрімкого обвалу «біло-синіх» рейтингів. Доволі дивне враження справляла й музика, що лунала під час книжкового ярмарку із зали з’їзду — наприклад, пісня «Мой адрес — не дом и не улица, мой адрес — Советский союз».

Паралельно з ярмарком у харківському Літературному музеї відбулася презентація видавництва «Смолоскип». Представники видавництва розповіли про нові книжки, що мають незабаром вийти друком — це і нові збірки архівних документів про репресованих письменників 1920-1930-х років, і видання вибраних творів шістдесятників в однойменній серії, і вибрані твори Миколи Хвильового, й антологія авангардної поезії 1910-1930-х років.

Також відбулася акція «Чорний першотравень», організована Сергієм Жаданом і луганським літературним угрупованням «Стан». Перша її частина проходила на символічній могилі Миколи Хвильового. Сергій Жадан, Олена Заславська, Ярослав Мінкін, Костянтин Скоркін, Олександр Сигида, Євген Журер та інші поети з Харкова й Луганська читали свої вірші, а при цьому луганчани театралізовано вигукували й демонстрували на розтяжках умовно анархістські гасла свободи, солідарності, антибуржуазності. Потім учасники відвідали могилу жертв революції 1905 року, а завершився міні-фестиваль в одному з пабів міста. Там у переповненому залі виступали Сергій Жадан, Сашко Ушкалов, котрий читав уривки зі свого нового роману, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін та музичні гурти «Колекція», «Світер» і «Собаки в космосі».

Така концентрована харківська «літературна весна» виразно засвідчила одну з тенденцій публічного літературного процесу найостаннішого часу: якось менше стало помітно великих, гучних, потужних і розпіарених акцій, зате більше локальних і тематично струнких.