Події

Таку назву має книжка американської письменниці українського походження Ірени Коваль, що вийшла друком за сприяння відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні в київському видавництві «Дуліби». Це — фантасмагорична літературна казка про балерину, яка так погладшала, що з-за живота не бачить пуантів. Проте вона вміє літати. А літати можуть тільки вільні. Балерина Габі, ставши товстухою з протесту, проходить через багато метаморфоз і повертається до своєї тендітності, збагачена новим досвідом. «Балерина без пуантів» — швидше не казка, а притча про сучасний світ, де предметом комерції стає все, найперше — жіноче тіло. Якраз балерина Габі нагадує, зокрема, про добро і любов, рятуючи дітей від псевдокулінарних і псевдокультурних цінностей.

Твір Ірени Коваль може здатися перенасиченим елементами комізму, але це — не гумор, а їдка сатира. Авторка аж знущається зі світу бізнесу, з його авантюрної природи, де часто найбільш розрекламоване є найбільш гидким, шкідливим чи злим. Читач знайде у літературній фантазії Ірени Коваль підсумкову мораль, як у байці, сатиру, як у памфлеті, та щасливий кінець, як у народній казці. Знайде він і більше — філософію любові.

Презентація книжки «Балерина без пуантів» відбудеться 27 жовтня в київській книгарні «Є», що на вулиці Спаській, 5. Початок о 18 годині, — повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».

Meridian Czernowitz видає нову книжку Юрія Андруховича — «Лексикон інтимних міст». Це — перший прозовий проект, що буде здійснено в рамках Міжнародного поетичного фестивалю. «Так сталося передусім, що я люблю чинити за принципом «а чому б і ні?», — говорить письменник. — А, по-друге, мені сподобався цей фест. Я завжди мріяв, щоб у нашій країні такий був. Тепер мені хочеться, щоб він ріс і розвивався в інших напрямках, наприклад, у видавничому. Цією книжкою я, сказати б, роблю свій внесок у цю справу».

«Лексикон інтимних міст» — найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою та Америкою, автор розповідає 111 історій про 111 міст, де йому пощастило пережити щасливі і не дуже, але завжди інтимні (тобто особистісні) пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти (від есе й оповідань до віршів у прозі) разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна пригода чітко вписана не лише в просторові, а й часові координати, тому дає змогу читачеві слідом за автором здійснити 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до сьогодні. В «атласі» напевно можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи, смаки улюблених місць і міст, як вони закарбувалися у пам’яті автора. А також миттєві спостереження і глибші рефлексії, ліричність і смуток, іронію і сарказм. Інакше кажучи, усе те, завдяки чому наше спілкування зі світом набуває ознак інтимності. Презентація новинки відбудеться 11.11.11. (Юрій Андрухович приділяє значну увагу цифрам) у культурно-освітньому центрі «Майстер Клас». Це у Києві. У Чернівцях вона буде організована окремо і, за словами видавців, пройде яскраво, — повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».

У київській книгарні «Смолоскип» відбулася презентація книжки поетки Лідії Стрельченко «Немісцевий час». Цікаво, що вихід збірки кумедно збігся в часі зі скасуванням в Україні «зимового» часу. «Немісцевий час» є втіленням одночасно двох помітних тенденцій молодої української поезії. Перша — римована настроєва лірика, посилена ритмічною і мелодійною специфікою української мови. Друга — «розповідні» верлібри, зосереджені великою мірою на вузлових точках метафор і образів («Дятел видовбує душу із дерева / Сойка несамовито бряжчить ключем / Відчиняючи ворота вирію / Торішнє листя заявляє / Що хоче жити»). Схоже, що другий тип поезій — вони розташовані в збірці ближче до кінця — краще й органічніше вдається Лідії Стрельченко. У кожному разі, вихід цієї книжки знаменує врізноманітнення середовища, а відтак і поетики, стилістики молодих поетів, — повідомляє Олег КОЦАРЕВ.

У селищі Седнів (Чернігівська область) відкрили пам’ятник поету часів Розстріляного Відродження Аркадію Казці. Він народився в Седневі 1890 року, навчався в Чернігові (разом із Павлом Тичиною), став поетом, сповідував у творчості досить традиційну стилістику. Тяжкі матеріальні обставини життя, відірваність від міст, де відбувались основні мистецькі події, стали тими чинниками, що не дали вповні розвинутися таланту Казки. Крім того, він мав проблеми з публікацією своїх творів. Поет працював учителем в Одесі, коли його заарештували в справі СВУ, і він чи то повісився у своїй камері, чи був убитий 23 листопада 1929 року. Минулого року книжку з белетризованою біографією та віршами Аркадія Казки «Крапля сонця у морі блакиту» видрукував у видавництві «Смолоскип» письменник та історик Олександр Шугай.

— За допомогою цієї книжки вдалося привернути увагу до постаті Аркадія Казки — і ось уже сьогодні ми маємо пам’ятник поетові, — говорить Олександр Шугай.

Пам’ятник відкрили в парку садиби Лизогубів, неподалік альтанки, де Леонід Глібов, кажуть, написав свій вірш «Стоїть гора високая», на пагорбі, з якого відкривається дуже ефектний краєвид на долину річки Снов. Варто відзначити, що на сьогодні це один із, м’яко кажучи, не дуже численних монументів на честь митців 1920—1930-х років, епохи, яка зробила більш ніж помітний внесок в українську культуру, — повідомляє Олег КОЦАРЕВ.