Події

Відвідувачі щиро радіють із того, що Літературно-меморіальний музей Володимира Короленка в Житомирі таки відремонтовано. Ремонтні роботи тривали близько року — спочатку будівлю відремонтували ізсередини, а влітку цього року завершили ремонт даху й фасаду.

Сьогодні краєзнавці сперечаються про те, чи саме в цьому будинку народився майбутній письменник, однак той факт, що Короленко провів тут перші роки свого життя, — безперечний. Син повітового судді, українця козацького роду, й польки, Володимир Короленко відомий як письменник і громадський діяч.

«Володимир Галактіонович був особистістю неполітичною. Для нього найвищою цінністю була сама людина, її права і свободи. З дитинства письменник мріяв бути адвокатом, але сім’я не мала коштів на навчання. Не маючи освіти адвоката, він був адвокатом від Бога», — розповіла Наталія Семенова, науковий співробітник Літературно-меморіального музею Володимира Короленка.

Письменник привернув увагу Росії до голоду 1921—1922 років, а в «Листах до Луначарського» й «Листах із Полтави» критикував більшовиків, зокрема засуджував розстріли священиків те селян у 1918—1920 роках... Він боровся проти смертної кари, військово-польових судів, що заперечували право на захист, виступав проти російського шовінізму («Котляревський і Мазепа»), перекладав російською твори Тараса Шевченка...

Володимир Короленко прожив у Житомирі перші 13 років свого життя. Тут він навчався у Першій Житомирській чоловічій гімназії. Образи гімназійних вчителів, порядки, які панували тоді в гімназії, письменник згодом відтворив у повісті «Історія мого сучасника». Крім того, житомирський період його життя (1853—1866) відображено в таких оповіданнях, як «Ночью», «Парадокс», «Мое первое знакомство з Диккенсом». Цьому періоду присвячена перша із семи зал музею, де експонуються портрети матері, старшого брата й сестер, фото і ксерокопії документів: метричної довідки, класного журналу з оцінками Володі Короленка, альбом із краєвидами тогочасного Житомира. У музеї також зберігається колекція видань польських авторів та переклади польською мовою творів французьких письменників ХVІІІ—ХІХ століть, які нібито належали родині Короленків.

У відомій повісті «В дурном обществе» («Дети подземелья») відображено рівненський період життя письменника. Цьому періоду присвячена друга зала музею. Тут зберігаються видання цієї повісті, експонуються ілюстрації до неї та діорама, створена житомирськими художниками. Решта зал Літературно-меморіального музею присвячені іншим періодам життя Володимира Короленка — студентських років та заслання, життя і творчості в Нижньому Новгороді, Полтаві... Писав Короленко російською, хоч його кращі твори були навіяні життям в Україні, розповідає Людмила САЙКО, Житомир. 

 Нещодавно на засіданні літературного клубу «Бібліограф» у Києві його голова Сергій Грабар презентував дві свої нові книжки. Це — «Ремінісценції», збірка лірико-філософських етюдів, що вийшла у видавництві «Український письменник» (колишній «Радянський письменник», яке прославилося колись зібраннями творів, у тому числі раніше заборонених письменників, наприклад Євгена Плужника чи Михайля Семенка); та «Кофе меланж» — переклад творів Сергія Грабаря російською мовою. У літературному вечорі також узяв участь джазовий музикант Володимир Соляник, письменники Іван Андрусяк, Віталій Капранов. Примітна особливість клубу також у тому, що до нього приходять не лише літератори, а й бізнесмени, зазначає Олег КОЦАРЕВ. 

Київська книгарня «Смолоскип» запроваджує новий захід — обговорення книжок у прямому інтернет-ефірі. Як кажуть організатори, планується, що першої та третьої п’ятниці щомісяця в книгарні збиратимуться її працівники та гості — критики, письменники й читачі, аби висловлювати свої міркування з приводу тих чи інших новинок книжкового ринку України. Найближче засідання збираються присвятити обговоренню антології малої прози «Письменники про футбол». Дискусію можна подивитися як у прямому ефірі, так і в записі на сайті www.livestream.com/smoloskyp. Початок о 16.30, повідомляє Олег КОЦАРЕВ.